Тільки <u>шелестіло</u>(присуд) яблуневе( листя яке? яблуневе) листя<u />й невиразно <u>чорніли (присуд) </u>стовбури(стовбури чиї ?) дерев. А журавлі <u>летять(присуд)</u> собі додому ключами( обставин не має). <u>Зайду(присуд)</u> в траву і <u>ляжу(присуд) (</u> Як?) <u>горілиць</u>.. Метелик(який?) білий в маки <u>залетів(присуд)</u>. Ніколи не <u>повертаються(присуд)</u> назад три речі: час, слово, можливість. (Яке?) Добре діло <u>роби(присуд)</u> сміло.
Перед останнє там здається теж немає обставини.
Обставина відповідає на питання Який? Чий? Котрий? і питання ставиться тільки від підмета
Мавка кохала Лукаша за те щось глибинне, чого навіть він сам в собі не розумів. Очима справжнього кохання вона бачила його справжню сутність, те, на що він був би здатен, якби життєві умові були для нього більш сприятливі ("бач, я за те тебе люблю найбільше, чого ти сам в собі не розумієш")
Потенціал, інакше кажучи.
Тому отим "своїм життям до себе дорівнятись" вона хотіла передати своє сприйняття Лукаша як особистостості, в природі, характері, можливостях якої закладено набагато більше, ніж середовище надає йому можливість проявити. Та хлопець, на жаль, не зміг реалізувати свій потенціал
Автограф, ідіограф, факсиміле
<span>у поли дзвенять дзвиночки</span>