<span>Там, по тому боці, були хащі кущів і дерев— густі й непролазні зарослі, — і від них пахло вогкістю і рясним листям.</span>
Каша в голові(каша з сокири), провідна зірка, губа не дура(губа не з лопуцька), язик чесати, як шовком шиє, нитка Адріадни
Ответ:
На мою адресу прийшов чужий лист. Діти подарували спонсорам сувеніри. На актрисі була ефектна сукня. У податковій інспекції кожному видають його ідентифікаційний номер.
Объяснение:
Майже щоліта я їжджу до бабусі в село Веселе. Там у мене є приятель Андрій. Він мій ровесник і так само, як і я, приїжджає влітку до своєї бабусі з міста. Андрій - веселий і добрий товариш, хоча й любить прихвастнуть, та й боязкуватий малість: Один раз пішли ми з Андрієм і іншими хлопцями в ліс. Довго ходили, назбирали грибів, наїлися чорниці. День уже давно перевалив за обід, коли ми повернули додому. Ідемо, різні цікаві випадки з життя один одному розповідаємо. А Андрюшка що не скаже, виходить, що він самий сміливий, найшвидший, самий кмітливий. Ми посміюємося тихенько, але не заперечуємо - нехай собі бовтає. Але отут недалеко від краю лісу ми почули незрозумілий шум. Загрозливий тупіт насувався прямо на нас, тріскотіли суки, і мені, якщо чесно, стало небагато не по собі. Але. я подивився на місцевих хлопців і побачив, що їм ничуточки не страшно.<span>Андрій же, не втрачаючи ні секунди, незбагненним чином забрався в густі колючі кущі й тихо, з розширеними від страху очами, подавав нам звідти знаки. Незабаром шум вийшов, і сільські хлопці прийнялися реготати, витягаючи Андрюшку із чагарнику. Виявляється, за пагорбом пролягала тропа, по якій сільська череда вертається додому. Так ми, міські, злякалися звичайних корів, а Андрій цим літом
більше не хвастався.</span>
Називний в. - тритисячі вісімсот дев`яносто сім
Родовий в. - тритисячі вісімсот дев`яносто сім
Давальний - трьомтисячним вісімсот дев`яносто сьомим
Знахідний в - тритисячі вісімсот дев`яносто сім
Орудний - тритисячним вісімсот дев`яносто сьомим
Місцевий - (на) тритисячному вісімсот дев`яносто сьомим
