<span><span><span><span><span>
Поначалу Павел старался воплотить в жизнь свою мечту о ведении войн
«лишь оборонительных» В тоже время он оставался непримиримым противником
французских революционных идей. Дружественные отношения были установлены с
Пруссией, Данией, Швецией, что привело в итоге к постепенному формированию
антифранцузской коалиции в составе России, Англии, Австрии, Неаполитанского
королевства. Павел не сразу понял, что союзники стремятся лишь
воспользоваться его помощью в решении своих проблем. Победами над Францией в
итоге сумели воспользоваться лишь союзники России. Это вызвало разрыв Павла с
Англией и Австрией.. Возмущение Павла позицией Англии было настолько велико,
что он пошел на постепенной сближение с Францией.
</span></span></span></span></span>
<em><span>В </span>1809 г.<span> по поручению Александра Сперанский составил проект коренных преобразований государственного устройства России. В его основу был положен принцип разделения властей – законодательной, исполнительной и судебной, причем с самых нижних звеньев. Создавались представительные собрания нескольких уровней во главе с </span>Государственной думой<span> как всероссийским представительным органом. Дума должна была давать свои заключения по законопроектам, представленным на ее рассмотрение, и заслушивать отчеты членов </span>Кабинета министров<span>. Лишь в</span>Государственном совете<span>, члены которого назначались царем, все три ветви власти снова соединялись воедино. Мнение </span>Государственного совета<span>, утвержденное царем, имело силу закона. При разногласиях царь мог утверждать по своему выбору любое из высказанных мнений. Без обсуждения в </span>Государственной думе<span> и </span>Государственном совете<span> не мог вступить в силу ни один закон.</span></em>
Внаслідок земельної реформи селяни на півдні і сході втратили 30% своїх наділів. На Правобережжі уряд збільшив селянські наділи на 20% з метою привернути селян на свою сторону і послабити польську шляхту.
Протягом 49 років селяни повинні були виплатити викупні платежі. На Правобережжі викупну плату зменшили на 20%. Впроваджувалась система селянського управління: сільські громади об'єднувались у волості, встановлювалась кругова порука за сплату податків.
Наслідки реформи:
1) відбулися корінні зміни у розподілі земельної власності;
2) товарно-грошові відносини ставали домінуючими у господарствах поміщиків та заможних селян;
3) чіткішою стає спеціалізація окремих районів України;
4) застосовують різні методи використання землі (оренду, ведення власного господарства);
5) підвищилась урожайність с/г культур внаслідок використання машин, вільнонайманої праці, поліпшення структури посівів.
У 1864 р. була проведена земська реформа. Створювалась система місцевого самоврядування. На Лівобережній Україні створено 6 губернських і 60 повітових земських управ. На Правобережній Україні земське самоврядування було запроваджене у 1911 р. Органи самоврядування у земських управах — губернські земські збори. Виконавчі органи — губернські та повітові земські управи. Вибори відбувалися за майновим цензом на три роки.
В Новгородских землях , в Пскове
битва на Калке. Отличается тем, что эта битва была проиграна русскими дружинами. А Невская и Куликовская закончились победой русского оружия.
признак - результат битвы.