Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер… Проте є в осені величава дозріла краса. Аж очі розбігаються від багатства кольорів!
Ответ:что именно надо сделать?
Объяснение:
Роздумуючи про значення праці в житті людини, я не можу не погодитися з такою простою та розумною думкою, як та, що висловив колись видатний український філософ Григорій Сковорода. Я маю на увазі «споріднену працю». Сутність її в наступному: кожна людина вміє робити щось, до чого в неї є природний хист та покликання, тому така праця приносить людині не лише винагороду матеріальну, а й справжнє задоволення. Та люди часто змушені обирати між власною «спорідненою працею» та професією, яка вважається престижною та добре оплачуваною. І тоді праця стає для людини тягарем, повинністю. Мабуть, саме через це стільки людей у світі не полюбляють працювати.
Як нема радості в любові, то й любові справжньої нема.
Чи то кров мені в скроні гупає, чи то серце аж так стукоче?
Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима.
Яскраво зеленіли змиті дощем хліба.
Веселий вересень у лісі повісив ліхтарі, і сонце на злотистім списі гойдається вгорі.
Місцевий:
На березі сидів горобець.
орудний:
Під березою сидів їжачок.