1) Милон.
2) Искренний, благородный.
3) Любит, верит, защищает.
4) Защищает возлюбленную от поругания.
5) Офицер чести.
Жили были три принцессы-сестрички. Первая Алла- лучше всех знала толк в моде и одежде. Вторая- Ольга- разбиралась в каретах, балах и принцах. Ну а третья- Лизонька была просто доброй и хорошо ладила с животными. Была у них мать и отец. Люди были они добрые, всегда поддерживали своих дочерей и любили их всем сердцем. И вот через несколько дней пришло сестрицам письмо там было вот что написано
" Дорогие дамы! Сам принц и его отец-король приглашают вас на роскошный бал во дворец! Одевайте лучшие платья, и в час ночи мы вас ждём!"
Алла и Лиза удивились, а Ольга сказала, что для любимых сестриц учувствовала в лотереи и удача восторжествовала! Когда девушки приехали во дворец Алла бросилась в королевскую гардеробную, Ольга смотрела на принцев и на их кареты, а Лиза пошла в сад. Елизавета играла с павлинами, гладила лисицу и даже подружилась с совой, но тут лиса сказала русским языком -" Ты такая добрая и красивая! Мы таких девушек в нашем саду никогда не встречали!" Лиза удивилась! И тогда животные стали разговаривать с девушкой. В о время на Лизу смотрел принц. Оказалось он в неё влюбился. Потом они познакомились и сыграли свадьбу и жили долго и счастливо!
1. Описание внешности Юшки можно увидеть в начале рассказа: "...был мал ростом и худ; на сморщенном лице его, вместо усов и бороды, росли по отдельности редкие седые волосы; глаза же у него были белые, как у слепца, и в них всегда стояла влага, как неостывающие слезы..."
2. Сначала проживал в городе, затем в деревне.
4. Отношение к людям крайне положительное, всегда старался помочь сожителям, чем только мог. Помогал исключительно безвозмездно.
5. Смерть его произошла благодаря нанесению ударов его же сожителем. Его внешность уже после смерти: "...Он окликнул Юшку, потом переложил его на спину и увидел во тьме белые открытые неподвижные глаза Юшки. Рот его был черен; столяр вытер уста Юшки ладонью и понял, что это была спекшаяся кровь. Он опробовал еще место, где лежала голова Юшки лицом вниз, и почувствовал, что земля там была сырая, ее залила кровь, хлынувшая горлом из Юшки..."
6. Вывод: такие люди, как Юшка нужны миру. Если каждый будет помогать, доверять друг другу, то мир заметно преобразится.
Все дуже просто, зараз спробую пояснити різницю. Як відомо Ілля Муромець та Соловей Розбійник - є персонажами вигаданими (міфічними) , тобто ніякого відношення до справжніх історичних фактів їх існування не мають. Це вигадка народу, який пов'язував їхнє ім'я з ідеалами краси та людяності, чи навпаки вкладав у них негативні якості та чесноти. Таким чином за допомогою цих надуманих та, по суті, фантастичних героїв, люди мали змогу змальовувати ті умови в яких їм доводилось жити, а також закладати у ці образи ті принади та людські риси, які на той час чи були у повазі (сила, мужність, безстрашшя, рішучість) чи навпаки негативно сприймалися населенням (грабіж, убивства, погроми, насилля,…) .
Тоді як, Робін Гуд (або інакше Робін «Хороший» , «Гарний» , «Добрий» ) навпаки персонаж, який справді існував і жив у епоху феодалізму в Англії. За його діяння і вчинки він здобув всенародну славу і повагу серед простих людей, які по суті знали лише ім'я героя – Робін. Тоді як прізвище його залишалося для них загадкою (Це і не дивно адже знаючи ім'я і прізвище грабіжника стража королівства, одразу ж почало шукати його і допитувати його родичів і близьких людей) . А відтак щоб скласти певне уявлення про цю людину, вони прозвали його не інакше як Гуд – тобто «хороший, гарний, добрий» . Це і не дивно адже його діяння і вчинки, дійсно заслуговували на повагу і шану серед простого пригнобленого населення. Саме тому для них він був «хорошим» . Що не можна сказати про відношення до Робіна англійських феодалів – пограбованих ним.
Таким чином слава про Робіна була настільки великою, настільки сильно він укорінився і своїх вчинках у спогадах населення, що незабаром про нього почали складати різноманітні легенди, вкладаючи у образ нашого героя найкращі людські якості і чесноти (справедливість, щедрість, порядність, мужність, хитрість, розсудливість, доброту) . Адже годі було сумніватися, що у героя захисника знедолених можна було представляти у іншому світлі.
Незабаром, слава про Робіна – захисника знедолених, поширилась не тільки по всій окрузі Англійського королівства, але й за межі цієї держави, маючи все більше і більше прихильників з інших країн. Передаючи згадки і легенди про цю дійсно легендарну особистість, слава про нього і по нині жива, відома майже в усіх куточках світу, прославляючи як ім'я так і добрі заслуги перед простим людом цього дійсно існуючого історичного персонажу. Ось так і виходить, люди живуть вмирають а слава про них і нині жива.
<span>До речі в Україні також був свій Робін Гуд. Однак звали його дещо інакше – Олекса Довбуш, жив він на Заході України, стеріг багатіїв і вельмож, на дорогах князівства, грабував їх а майно награбоване віддавав простим людям, однак його історія закінчилася трагічно. Одного разу стражі князя (пам’ятаю тільки польсько-литовського чи російського) його все таки зловили, і згодом вбили. Однак своїми подвигами також здобув всенародну славу.</span>