Острів Хортиця, День прав людини, фабрика «Чернівчанка», журнал «Світ тварин», Чернігівщина, сузір'я Козеріг, Північний полюс, Вінницька область, гора Говерла, табір «Лісова пісня», Великдень, Тихий океан, аеропорт «Бориспіль», студія танцю «Волошка», Почаївська лавра, печиво «Журавлик», кінотеатр «Сяйво», мультфільм «Русалонька», супермаркет «Кишеня», сайт «Острів знань».
1) Неозначена форма (інфінітив) - писати, читати, думати, мислити, творити
2) Особова форма - пишу, читаю, думаю, мислю, творю
3) Безособова форма - написано, прочитано, придумано, замислено, створено
4) Дієприкметник - написаний, прочитаний, придуманий, замислений, створений
5) Дієприслівник - пишучи, читаючи, думаючи, мисливши, створивши
Людина для світу, а життя у ньому зробила досить таки бато.
Та ми псуємо повітря, та те ж саме життя, не розуміючи цього.
Слово "Людина" означає доволі таки багато. Це та, <span>яка зуміла зрушити гору, починаючи з того, що перекладала камінчики. Тому прошу вас, люди, не псуйте природу, все що вас оточує, це краплина душі якоїсь людини, а ви усе псуєте. Бережіть природу! </span>
Одного разу ми з родиною вирішили поїхати до лісу.Взяли кошики і пішли шукати гриби.Непомітно зайшли далеко в ліс.Там ми знайшли дуже багато грибів і дуже зраділи.Додому принесли повні кошики грибів.Потім разом з мамою приготували суп, і всією родиною відмінно ним поласували.
Т в і р – м і н і а т ю р а Пожежа в лісі Той ранок був погожий і сонячний. У високості жодної хмаринки. Сонце щедро посилало золоте проміння на землю. Небо рожевіло, ясніло, мінилося барвами. Прокидалося гомінливе лісове птаство. Ніщо не віщувало біди. По лісі спокійною ходою йшов незнайомець з корзиною в руках, уважно приглядаючись до землі. Звичайно, він шукав гриби. Ось чоловік сів на пеньок, запалив сигарету,задумався. Відпочивши, вирушив у дорогу, а недопалок кинув на землю. Сухе листя почало диміти і враз спалахнуло яскравим вогником. Полум’я все більше і більше розгоралося. Пожежа! У лісі стало душно,стурбовано кричали птахи, втікали, рятуючись від небезпеки, звірі. Лісовою стежкою, весело розмовляючи, йшли юні туристи. Вони жартували і сміялися. Раптом відчули запах диму і побачили наляканих лісових мешканців, які мчали в одному напрямку. Діти кинулись вперед. Перед їхніми очима постала страшна картина: вогонь пожирав усе на своєму шляху. На щастя, у них був мобільний телефон, і діти змогли викликати пожежників. А самі тимчасом заходились рятувати ліс від пожежі: згрібали сухе листя, заливали вогонь водою. Ставало нестерпно душно, піт застилав очі. Приїхали вчасно пожежники і вогонь загасили. Тільки попіл та чорне згарище нагадували про нещастя. Ще довго велися розмови про сміливих рятівників лісу.
