<span>"Зустріч із першою вчителькою "</span>
- Доброго дня, (ім'я вчительки)!
- Доброго дня, Карино, які плани на майбутнє?
- Вже одиннадцятий клас, скоро екзамени, інститут і вільне життя.
- Так, так. Час він іде швидко, здається тільки-но ви за парти маленькими сідали, а вже он як підросли, великими стали.
Ось частинки, додай своє, пофантазуй і вийде гарний діалог.
Редиска, близенько, мотузочка, стружечка, ніженька
<span>Вот и наступила осень. Стало более ветреннно, более прохладно. Уже нет такого тепла, как летом. Птички полетели в теплые края. Каникулы кончились и детишки снова пошли в школу. Но все же и в осеннее время года есть чему любоваться: деревья, которые совсем недавно стояли зеленые, стали все желтые. Начался самый настоящий листопад. Листочки переливаются разными цветами: желтым, золотым, красным, бардовым. Задождило, и всем приходится "прыгать" через лужи. Но все равно я люблю осень за золотую пору, за бабье лето и за самые яркие краски осени!</span>
Ось і почалися літні канікули...Мене чекає багато нового.Скоро я поїду з друзями на рибалку,а потім ми поїдемо на пікнік.Це буде дуже цікаво.Також дуже скоро я поїду відпочивати на море.Як я чекаю цю поїздку.Невгамовний галас чайок,теплий пісок та море,камінці...Все таке знайоме і рідне моєму серцю.О,вже настав день моєї поїздки.Скоро я сяду на поїзд,і поїду далеко-далеко від шумливого міста.Навіть не в село до бабусі,а на море.Я так чекав цю пойздку.Цілий місяць.І дочекався.В назначений час прибуває потяг...Я сідаю у купе,і чекаю своїх морських пригод.Лише одна ніч відриває мене від моєї мрії.І я скоро пиїду.Невпинно чекаю мою станцію.І ось,нарешті,я доїхав.Сонячногог настрою тільки бажати.Але 2 тижні також пролетять непомітно,емв один день...
Два будинку, Шiсть парасольок, одне оповiдання, чотири вiдра, п*ять дерев, чотири дiвчинки, дев*ять вiкон, трое дверей, вiсiм сосен, десять дошок, дванадцять гривень, двадцять учнiв, ш<em />iстнадцять парт!
