Стрункий соловейко в лісі співає голосно.
Н. сто сорок сім, сто двадцять шість
р. ста сорока семи, ста двадцяти шести
д. ста сорока семи (сімом), ста двадцяти (двадцятьом) шести (шістьом)
з. сто сорок сім, сто двадцять шість
о. ста сорока сімома, ста двадцятьма шістьма
м. на ста сорока семи (сімох), ста двадцяти шести (шістьох)
Чарівний осінній ранок. На деревах і траві блищать крапельки роси.Повітря чисте. Сонце золотить поверхню озера. Тихенько гойдається очерет.Верба миє гілля у прохолодних хвилях.<span>Подув сердитий вітер. Небо потемніло. Впали перші дощові краплини. Ми швиденько побігли стежиною додому. </span>
1. Справжню дружбу треба цінувати.
2. Старий друг кращий за двох нових.
3. Як кажуть у народі, друг пізнається у біді.
4. Дружба та братство – найбільше багатство.
5. Без дружби ніяке спілкування між людьми не має цінності.
6. Без справжньої дружби життя — ніщо.
7. Всі співчувають нещастям своїх друзів, і лише небагато радіють їх успіхам.
8. Річ краще нова, а дружба – стара.
9. Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
10. Не варто з другом сваритися, бо доведеться миритися
11 Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти.
12. В лиху годину пізнаєм вірну людину
ВИБАЧАЮСЯ ЯКЩО ЩОСЬ З ГРАМАТИКОЮ