<span>Зрізаю я траву, колосся;
в дівчат я сплетена з волосся;
а ще я суші довга стрічка,
що збігає в море, річку. (Коса).
</span><span>
Я місце, де лежать товари,
звичайно в тарі чи без тари,
а мій омонім є у слові:
один чи кілька звуків мови. (Склад)
</span><span><span>
Відбиток ніг я на дорозі,
чи на траві, чи на підлозі,
та є у мене ще омонім:
слів треба, варто він синонім. (Слід)</span><span> </span></span>
Я вдыхнула(вдыхнул) свежий воздух.А стою на улице.Я иду на тренировку.В магазине акция.У меня много увлечений.
Абстрактные слова-это слова,которые нельзя пошюпать, прикоснуться к ним,понюхать,например:воздух же не нельзя понюхать,пошюпать или прикоснуться...
Надеюсь понятно объяснила)
Авдіївка
Легенда Чернігівщини
X століття... Князь Володимир Великий силою запроваджує на Русі християнство. Та не всі сприйняли нову віру. За переказами, найдавнішими жителями Авдіївки були слов’яни-язичники, яких спробували охрестити у містах, а ті, не сприйнявши нової віри, тікали під захист непрохідних лісів, озер, рік. Язичники засновували поселення, одним з яких на рубежі ХІ-ХІІ ст. заволодів боярин новгород-сіверського князя Авдій. З того часу поселення стало називатися Авдіївкою. Розміщувалось воно на березі річки Лузь, притоки Чернечої, на місці, яке носить сучасну назву Селище.
Та час, на жаль, невблаганний. Згоріла в 1708 р. давня Авдіївка. Обміліли, а потім зовсім зникли Лузь та Чернеча. Уявлення про те, якими були ці річки, можна одержати весною, під час танення снігу, коли бурхливі потоки води стрімко проносяться через все село, де їх приймає ріка Кистер, притока Убеді.
Ответ:
опиши наприклад свій день народження