Закономерность.
<span>Воеводой был в Киеве Свенельд, боярин видный, варяжский, сильный своею свионской дружиной. Игорь не медля отправил Свенельда с дружиной в землю Древлянскую, которая выбилась из-под руки Киева и не хотела дань платить. Ольга через короткое время разрешилась сыном Святославом. Игорь дал ей за то многие земли, и села, и терема, и перевесища. А сыну положил на грудь меч свой, сказав по обычаю: «Этим мечом я добыл свое состояние. Возьми его и иди дальше меня! » </span>
<span>Асмуд, кормилец Святослава, и Ольга, видя слабость Игоря в бранном деле, сызмала растили Святослава богатырём, клали спать на полу, купали в Днепре и при летней жаре и при зимнем холоде, и до двух его лет держали для него грудных кормилиц. </span>
<span>В лето 945 года сказала дружина Игорю: «Отроки Свенельдовы оделись оружием и одеждою в земле Древлянской, а мы — наги, потому что платим дань Хазарам; пойдем, князь, с нами за данью: ты добудешь, и мы» . Послушал их Игорь, пошел к Древлянам за данью; и прибавляли они к прежней дани и чинили насилие Древлянам великое. И, взяв дань, пошел Игорь Старый в свой город. Когда он шел обратно, поразмыслил и сказал дружине своей: «Идите с данью домой, отправьте Хазарам хазарово, а я возвращусь и еще похожу» . И отпустил дружину свою, а сам с малой дружиной вернулся, желая побольше добра взять. Услышали Древляне, что опять он идет, и порешили Древляне с князем своим Малом: «Если повадится волк к овцам, то унесет все стадо, если не убьют его; так и этот: если не убьем его, то всех нас погубит» . И послали к нему, говоря: «Почто идешь опять? Ты забрал всю дань» . И не послушал их Игорь. Вышли из города Искоростеня против Игоря Древляне, убили Игоря и дружину его: их было мало. И похоронили Игоря: могила его у Искоростеня в древлянской земле — до сего времени. </span>
Коммунисты перестраивали армию заменяли вооружение за 1 месяц появился новейший танк Т34
Місце народження: село Пустовійтівка Лубенського полку біля міста Ромни (тепер – Сумська область)
Походив з української шляхти. Був військовим осавулом, потім - суддею Війська Запорозького низового, 1762 року обраний кошовим, але того ж року, після зустрічі в Москві з царицею Катериною II, усунутий з посади. У січні 1765 року всупереч царській волі старшина знову обрала Петра Калнишевського кошовим. За доблесть у російсько-турецькій війні 1768 — 1774 pp. Військо Запорозьке дістало подяку від цариці, кошовий отаман був нагороджений кавалером найвищого ордену Російської імперії — ордену Андрія Первозванного, йому було присвоєно військовий чин генерал-лейтенанта. Відстоював права Запоріжжя, задля чого неодноразово їздив з депутаціями до Петербурга. Намагався посилити свою владу і обмежував права старшини та козацької ради. Дбав про поширення хліборобства і торгівлі у запорозьких степах і тим самим перешкоджав планам Росії в колонізації причорноморських степів та посиленні російської присутності в Україні. 4 червня 1775 року 100-тисячне військо під командуванням генерал-поручика Петра Текелі, повертаючись із турецької війни, обступило Січ, скориставшись тим, що Військо Запорозьке ще було на турецькому фронті. Не маючи сил боронитися, Калнишевський змушений був здати фортецю без бою. Разом зі старшиною його було заарештовано i на пропозицiю Потьомкіна довічно заслано до Соловецького монастиря, куди він прибув у кiнцi липня 1776 р. У 1792 р. Петро КАлнишевський переведений в одиночну в'язницю бiля Поварнi. Указом нового Iмператора Росiї Олександра Павловича від 2 квiтня 1801 р. був помилуваний за загальною амнiстією та отримав право на вiльний вибiр мiсця проживання. За свoїми лiтами (йому йшов 111 рiк) і станом здоров'я залишився ченцем у монастирi, де й помер на 113 році життя - 1803 року. Похований Петро Калнишевський на головному подвір'ї Соловецького монастиря перед Преображенським собором.
Ответ
крепостное право- принудительный труд в обществе несвободных граждан, где все люди слуги. раб был собственностью хозяина. между помещиком и крепостным стояло государство. в древнем мире к рабам относились менее бережливо. в основном в древногсти это были должники или пленные.
Объяснение: