1. Розкішні крислаті кущі з буйною лозою, обліплені лапатим листом, вкривали підгір"я. (М. Коцюбинський)
2. Яскраво зеленіли змиті дощем хліба (О. Гончар) 3. Ще спить земля, укутана снігами (Д. Луценко) . 4. Стоїть налитий синню день (М. Паяієнко) . 5. Мені ще й досі сниться берег, залитий сонячним огнем (В. Сосюра) . 6. 3 золота зіткане сяєво ллється (М. Рильський) . 7. Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають (Є. Гуцало). 8.Я розпитаю про листя, опале в осиннім саду. (І. Коваленко). 9.Край моря сонце золотить укриті лісом гори. (Н. Забіла). 10.Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима. (М. Луків). П.с тут ще з дієприкметниками!!!
Із тих сльозинок виросло деревце..Одного дня дівчинка хотіла посадити деревце. Тільки не знала яке. Думала посадити яблуню, грушу, черешню, та нічого не виростало. Посадила дівчинка яблуню. Пройшов місяць, яблуня не виросла. На другий раз посадила дівчинка грушу. Почекала місяць, та гршка не виросла. Вже й не хотілося дівчинці черешню садити, знала, що нічого не получиться. Заплакала дівчина. Сльози котилися горохом. Та ось сльози попали на ямку у якій мало з насіння вирости деревце. На другий день дівчинка замітила, що виросло нове дерево яблунька.
Птах цінується своїм забарвленням, а людину зустрічають не по одягу, а по розуму.
Зовні людина може бути дуже гарна. А як до справи – то нічого не знає і не вміє. Люди цінують один одного за розум та інші якості. Тільки звіри обирають собі пару за найкраще пір’я та спів.
Тому справжньою красою людини вважають розум і знання.
Твір: За що я люблю весну – пори року<span>Кожна пора року прекрасно по – своєму, але мені миліше всього весна. Як відважно весна бореться з бабою – узимку, бореться з лютневими заметілями, що знудили всім. Від прекрасного сонячного сміху красуні – весни оживає навколо природа, тихі кроки весни будять всі навколо від зимового снуВсе живе прокидається, вдихнувши весняне повітря. Припікають сонячні промені, з’являються таловини, з півдня вертаються додому перелітні птахи. Ночі ще холодні, хоча й стали коротше. Ранком нас будить сонце, а не будильник. Удень стає тепліше, і ми хочемо скоріше скинути шуби. І нехай у чоботах хлюпотить, гніватися на весну немає силСинє – Синє піднебіння, очнувшееся від зимової дрімоти сонечко, пташиний гомін – от вони, прикмети наближення ставної красуні Весни. Сніг потихеньку тане, з’являються перші струмки. Ці вісники весни дзюрчать, заявляючи всім:”Весна прийшла, весні дорогу!”. А як прекрасна весняна капельЗаглянемо у весняний ліс: начебто б всі, як узимку. Але варто подивитися уважно, і ми зрозуміємо, що весна господарює й тут. Бруньки на деревах змінили цвіт, збільшилися в розмірах, вони спрямовані до сонця, поглинаючи перше тепло. Прокинулися й лісові жителі – от чиїсь сліди на проталинке. Птахи хвилюються, в’ють гнізда для майбутніх пташенятСонячні промені допомагають пробитися на світло першим весняним квітам. Дуже дивні ці квіти – проліски: ніжні блакитний^ – блакитні – молочно – блакитні паростки, а які вперті й сильні. Вони символізують початок нового життя, початок нової весни. Наткнешся на велику кількість пролісків і обімлієш від краси. Рвати їх незручно й навіть соромно.Такі ж ніжні й прекрасний, як перші проліски, свято 8 березня. Ми поздоровляємо наших улюблених неньок, бабусь, сестер, дружин, дочок і внучок. Адже разом з весняною капеллю прокидається й жіноча красаА в травні звучить Останній дзвінок, і тисячі юнаків і дівчин ідуть у доросле життя. Для інших хлопчиськ і дівчисьок починаються довгоочікувані канікули<span>Весна – Чарівниця приносить усім віру в чудеса, на душі стає легко й з’являються сили жити далі.</span></span>
Бути сучасним- це означає бути культурною людиною, розбиратися у мистецтві і мати високий художній смак. Бути активним і займатися спортом.
