У художньому.
Стежка до школи
Починається осінь.Усі діти йдуть до школи.Мене веде стежка поміж берізок і дубів,кущиків калини.Вона не звертає назад,лише вперед,лише до знань. А там попереду цікаве майбуття. Ліворуч від мене ростуть осінні квіти. Праворуч видно ліс край обрію. Стежка-це моє шкільне життя!
На високій горі панує вічний холод. Там розкинулось білосніжне місто.
Навколо воно оточене неприступними крижаними мурами. А у центрі велично підноситься до неба замок своїми куполами. Кришталем виблискують вони від рідкісного промінчика, який іноді зазирне у цю мерзлоту. Навкруги все біле: снігові стіни, снігове покривало на землі, сніжинки у повітрі. Замок дуже гарний. Проте ця краса холодна. Не гріє вона теплом та затишком, не щебече пташиним співом, не розцвітає прекрасним цвітом. Тут мешкає могутня Снігова королеваХто потрапляє сюди, той все забуває. Серце його стає холодним. Зникають усі переживання та почуття. Тут жив зачарований Кай, поки добра Герда не розшукала його.
Приблизно таку я хочу кімнату (моєї мрії):
посередині кімнати лежить пухнастий килим, біля вікна стоїть дерев'яний стіл поряд стоїть велике,м'яке ліжко ,праворуч стоїть шафа-купе на стелі висить люстра яка світить різними кольрами...
ось таку я хочу собі кімнату)
<span>пркрасна чарiвна велика чаруюча спiвуча милозвучна божественна барвиста квiтуча життєстверджуюча</span>
1)Вчора сонце світило дуже яскраво.
2)У дитячому садочку малеча вчилась малювати сонце!