Цього літа моя родина відпочивала на морі. Ми жили в невеличкому дворі в окремій хатинці. Той двір був на самому березі, тому я майже на вилазила з води. За той час, що ми там були, я дуже подружилася з морем. Воно уявляється мені величезною казковою істотою, дуже розумною. Якщо це й не так, у моря обов’язково є власна душа. Інколи в мультфільмах показують давньогрецького бога Посейдона — я уявляю собі душу моря саме так. Ніби якийсь старець на колісниці може з’явитися переді мною у будь-який час і розповісти щось важливе. Для людей та дітей на узбережжі море дуже ніжне, лагідне, цікаве. Вода там завжди тепла та чиста — вона ніби ластиться та цілує дитині ніжки. Там плавають маленькі рибки, маленькі медузки. Немає ніяких хижих риб з іклами чи спрутів із величезними щупальцями, які є на глибині. Немає могутніх штормів, які топлять кораблі. Морська вода дозволяє людині і займатися спортом (плаванням, іграми з м’ячем), і повністю розслаблятися та лежати на воді. Я сама ще цього не вмію, але мій брат та двоюрідна сестра добре вміють. А на сході та заходГсонця і вночі при місяці вода на морі світиться багатьма фарбами. Вона може стати сріб-ною, може стати золотою, помаранчевою, фіолетовою або навіть червоною. Тоді мені здається, що море перевдягається і красується, як жінка. Аби ми оцінили її вбрання та красу
написати твір про Україну зі словами поле ,вітер ,долина ,калина ,дівчина ,соловей ,гай ,життя ,небо ,сонечко ,блискавка ,діти ,
Алек Н [7]
На Україні поле з вітром, там долина і калина, там дівчина, соловей і гай , життя-це небо , сонечко,а потім блискавка, кохання , діти, і гніздечко сороки, а потім пісня, з нами на Україні веселість та радість
Бабусина муштра
1
мама каже, що мені пощастило, бо маю
аж двох бабусь. бабуся Галя – у селі, бабу-
ся тетяна – у місті. Частіш гостюю у бабусі
Галі. до неї їхати недале
4
пес, альтанка і навіть перекладина, на якій
можна висіти вниз головою.
– Цього літа не матиму відпустки, – ска-
зав тато. – море відпадає...
– Куди відпадає? – поцікавилася я. – море
може висохнути. Це в бабусиного кота відпав
кінчик хвоста, як він потрапив у капкан.
978-966-10-2299-6_babusyna_mushtra.indd 4 19.09.2011 16:33:28
73
...я прокинулася, коли тато загортав мене
в бабусину картату ковдру.
– Спи, – прошепотів він, – зараз я від-
несу тебе в авто.
– ні! – зірвалася я на рівні ноги. – не
хочу їхати від бабусі!
– марійко, ти ще приїдеш – пізніше, –
заспокоювала мене мама.
бабуся мовчала, схрестивши руки на гру-
дях. Вона ніби закам’яніла.
і я злякалася: а раптом у бабусі перестане
битися серце? тоді кинулася до неї – вона
вхопила мене в обійми.
– бабусю, я так тебе люблю! я ще при-
їду!
978-966-10-2299-6_babusyna_mushtra.indd 73 19.09.2011 16:33:35
74
– авжеж, приїдеш! Хто ж іще, крім
мене, влаштує тобі муштру?
тато ховав очі, а мама вдала, що не по-
чула.
я дуже люблю їздити з татом і мамою
в авті, але тієї ночі мені хотілося спати на
бабусиному дивані.
...до бабусі я приїхала аж через рік.
978-966-10-2299-6_babusyna_mushtra.indd 74 19.09.2011 16:33:35
130
У такі хвилини дитина найбільше потребує поро-
зуміння з вами, ваших (маминих чи татових) обіймів,
ніжного шепотіння на вушко заспокійливих слів. Шановні
батьки, навчіться перемикати її увагу на щось позитив-
не, приємне, прийнятне у цій ситуації. Не нехтуйте
такими випадками, а підтримайте дитину, допоможіть
їй розвіяти сум, відпочити, стабілізувати емоції, за-
нуритись у стан спокою (хоча б тимчасово).
Обійміть маленького «їжачка», пригорніть, приго-
лубте, прошепочіть лагідні слова, заколишіть, розка-
жіть простеньку історію (звісно, не байку про нечемне
дитинча) чи почитайте цікаву книжку. Підіть до парку,
погодуйте крихтами пташок, поспілкуйтесь, тобто
створіть альтернативу негативним переживанням.
І, можливо, такі світлі миті розрадять і вас, і вашу
дитину, а спогади про них стануть внутрішнім дже-
релом сили і наснаги у майбутньому, коли «дорослі»
проблеми атакуватимуть з усіх боків.
Ми всі нашим гучним класом, дружно вийшли попрацювати в шкільному саду.Належало обрізати сухі гілки, опкопати дорослі дерева і садити молоді <span>саджанцi</span> , фарбувати вапном стовбури дерев. Потім хлопчики скопувати землю, а дівчатка садили квіти на клумбах. В кінці дня всі втомлені, але радісні і задоволені побачили як перетворився шкільний сад. Як приємно було дивитися на виконану роботу і представляти як влітку все розцвіте і буде милувати око.
<h2>пора робить самому учися ато будеш на двояки когтрольни писать</h2>
