<span><span>самостійні (повнозначні), оскільки слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі членів речення (підмет, присудок, додаток, означення та обставини)</span><span>службові (неповнозначні) слова не виконують синтаксичних ролей у реченні, до них не можна поставити питань, є незмінюваними</span>Окремою частиною є вигук.</span>
П’ять частин мови об’єднують змінювані слова (ті, що відмінюються і дієвідмінюються) – це іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово. Усі інші частини мови є класами незмінюваних слів.
Частини мови, слова яких відмінюються, називаються іменними. Це – іменник, прикметник, числівник і займенник.
<span><span>№Частина мовиЛексичне значенняПитанняСинтаксична рольПриклади</span>Самостійні<span>1.Іменникназва предметахто? що?всіма членами речення<span>мама, син,<span> Україна, земля</span></span></span><span>2.Прикметникознака предметаякий? чий?означення, присудок,іноді підмет<span>рідний, безмежний, батьків</span></span><span>3.Числівникчисло, кількість предметів, порядок при лічбіскільки? котрий?всіма членами реченнядесять, шостий</span><span>4.Займенниквказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їххто? що?який?чий? котрий? скільки?всіма членами речення<span>ми, ніщо, будь-який,весь, той</span></span><span>5.Дієсловодія, стан предметащо робити? щозробити?всіма членами речення<span><span>милуватися, </span>замислюватися</span></span><span>6.Прислівникознаки дії,предмета, іншоїознакияк? де?коли?навіщо?обставина<span>весело, тут,вчора,на щастя</span></span>Службові<span>7.Прийменникслужить для зв’язку слів у словосполученні і реченніперед, над, поза</span><span>8.Сполучникз’єднує однорідні члени речення, прості речення у складномуі, але, бо, як</span><span>9.Частканадає додаткові відтінки, утворює окремі граматичні формиатож, ні, хіба, якраз, тільки</span>Вигук<span>10.Вигуквиражає почуття, емоції, волевиявленняпідмет,додатоках, ох, алло, ура, бух</span></span>
<span> </span>
