Название расположенного в Северной Европе<span> (в северной части </span>Фенноскандии<span>) культурного региона, который традиционно населяют </span>саамы<span> (устаревшие названия — лопари, лапландцы). Иногда топоним Лапландия используют в том же значении, что и </span>Северный Калотт<span> (часть Фенноскандии, находящаяся севернее </span>Северного полярного круга<span>).</span>
Проблема чтения книг заставляет нас задуматься о том, что значение книги в жизни человека нельзя переоценить. Книга учти нас, дает мудрые советы, рассеивает скуку. Книга, как представители опыта предыдущих поколений. Эта проблема достаточно актуальна в наше время.
Например Алексей Иванов в своих статьях пытается убедить нас в том, что "Человек узнает из книги то, что он уже знал о себе, но не знал, что знает".
Ведь есть книги, без которых можно спокойно прожить, а есть книги, без которых прожить невозможно. Каждая из книг хранит свои тайны и сокровище, которое помогает человеку по-своему.
Приведем ряд аргументов в защиту данных утверждений.
В книге "Письма о добром и прекрасном" Лихачев пишет о том, что книга учит человека лучше любого университета, книга делает человека интеллектуальным, учит мыслить и жить.
В произведении "Детство" Максим Горький вспоминал : "Читал я много с восторгом, с изумлением, но книги не отталкивали меня от действительности, А. усиливая напряжение интереса к ней, развивали способность наблюдать, сравнивать, разжигали жажду знание <span>жизни</span>". Ради этого, думаю, стоит выработать в себе привычку к чтению. И читать, читать, читать...
В заключение хотелось бы сказать, что книга это источник знаний они наши надежды друзья и спутники жизни. Книги формируют нравственные качества личности, повышают уровень знания и просто расслабляют.
<span>Захочеш – і будеш. В людині, затям, Лежить невідгадана сила. Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила. І легко тобі, хоч і дивишся ниць, Аби не спіткнутись ні разу, І нести солодкий тягар таємниць І гостру петарду наказу. Навчишся надать блискавичність думкам І рішенням важкість каміння. Піти чи послати і стать сам на сам З своїм невблаганним сумлінням Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна її любов до батьківщини, мужність, із якою вона захищає свій край, готовність до самопожертви. Особливо це характерно для нашої багатостраждальної України, душі її народу часто не збагнути іншим. Логічний наголос на слові «захочеш» підсилює спонукання до вольового рішення людини. Так пізніше Василь Симоненко використає такий же потужний логічний наголос, звертаючись до сучасників: «Ти знаєш, що ти — людина?» Справжнє, наповнене боротьбою життя, вважає Олег Ольжич, не для слабких: «Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила». Це не означає — крокувати з високо піднятою головою, незважаючи ні на що, це значить приймати виважені рішення, аби не помилитися й виконати свій обовязок: «І легко тобі, хоч і дивишся ниць, Аби не спіткнутись ні разу, І нести солодкий тягар таємниць І гостру петарду наказу».</span>
