Привет
- Ганно Петрівно, доброго дня. У мене є чудова ідея!- Доброго дня, Петрику. Слухаю тебе. - Давайте на Різдвяні свята поїдемо усім класом до Львова! Ось список тих, хто поїде! А тур можна замовити у агентстві, де Тетянин батько працює, він нам знижку зробить, зовсім дешево вийде! Ганно Петрівно, ви ж нам колись самі розповідали, як там гарно...- Петрику, Петрику, притримай коней. Така екскурсія, звісно, буде дуже цікавою та корисною. Але ж, безумовно, треба все добре обміркувати. - Авжеж, Ганно Петрівно. Ми вже все обговорили з класом і, до речі, ще вчора. - Які ж ви, діти, в мене розумні й самостійні... Добре. Зараз буде останній урок. Нехай ті, хто хоче поїхати, залишаться після уроку в класі, обговоримо деталі.- Дякую, Ганно Петрівно!- Немає за що, Петрику.
Мій друг працює в міській раді.
Мій тато працює вчителем історії, зараз він вивчає середньовіччя.
В майбутньому я хочу працювати диктором на телебаченні.
Мій брат працював на машинно-будівному заводі.
Моя бабуся працювала лікарем-травматологом в центральній лікарні.
Наше покоління має безліч речей, що свідчать про технічний розвиток світу. Ми користуємось мобільним телефоном, працюємо на комп'ютері, дивимося кінофільми та мультики, користуємось інтернет-мережею, та чи звертаємо ми увагу на книги?Чи часто буваємо у бібліотеці?
Особисто я добре ставлюся до книг. Хтось, звичайно, скаже, що краще подивитись фільм і не марнувати купу часу.Можливо воно й так, але краще прочитати книгу та уявити усіх персонажів, природу.Книги є нашим минулим теперишнім, а можливо й майбутнім. Варто згадати, як у дитинстві нам читали казки, як перед нами поставали гарні та розумні принцеси, мужні принци, жахливі чудовиська та, звичайно, улюблені всими, персонажі народних казок: Колобок, Лисичка-Сестричка, ведмеді, вовки і безліч усіляких тваринок. Як чудово було уявляти їх зовнішність, а іноді й продовження історій.
Тож, знання--це скарб, а книга--ключ до нього.
Сонячні промені не досягають до дна...
Ось наприклад: гуща, гущина,