Дієприслівниковий зворот не залежить від означувального слова (не має такого), тому виділяється комою не залежно від будь-якої позиції в реченні (крім фразеологізмів). Дієприкметниковий зворот не виділяється комою, якщо стоїть перед означувальним словом.
1. -Мусоргський ,вийди будь ласка до дошки і напиши відповідь.
2.-Менделєєв,ти такий не уважний !
ІМЕНА РОДИЧІВ ЗМІНЕТЕ
У моєму родоводі кожен має якусь дивовижно цікаву й неймовірно захоплюючу історію. Більшість моїх родичів корінні українці. Спочатку я б хотіла розповісти про родичів моєї мами. Коли моя прабабуся Мар’я Миколаївна ще була маленькою дівчинкою, її сім’ю в ті нелегкі часи розкуркулили за те, що на все село в них був залізний дах і швейна машина. Після цього її сім’ю вислали на північ. А моя інша прабабуся , теж Мар’я Миколаївна, жила дуже важко. Вона жила на окупованій фашистами території – у Курську. Мар’я Миколаївна постійно працювала на заводі. Це була дуже важка праця для молодої жінки. Мій прадідусь, Олексій Дмитрович працював у шахті. Зараз мої бабуся Лідія Никифорівна й дідусь Олексій Олексійович живуть у Казахстані.
Тепер я хочу перейти до родичів мого тата. Але про прадідуся й прабабусю я мало що знаю, тому я зразу хочу перейти до дідуся – Григорія Васильовича. Коли він був молодий, він дуже старанно вчився й завжди говорив своїм дітям, що вчитися – це дуже важливо для нашого життя. Після того, як він відмінно закінчив школу й університет він пішов працювати інженером. Але його улюбленим заняттям всього його життя було вивчання Біблії. Він був проповідником. Мені завжди подобалось, як він старанно вчив людей жити по Біблії. Коли я ще була маленькою, він завжди садив мене на коліно, брав дитячу Біблію з картинками й розповідав мені біблійні притчі.
Його дружина, тобто моя бабуся Ганна Йосипівна померла від тяжкої хвороби, залишивши семеро дітей. Після цього мій дідусь одружився вдруге на Галині Костянтинівні, тобто вона теж мені бабуся. Коли вона була маленькою дівчинкою її життя було дуже важким. Її батьки померли й вона залишилися сиротою з двома братами й двома сестрами. Я дуже пишаюся тим, що мої родичі й пращури українці, й що я живу в Україні. Я дуже люблю свою сім’ю!!!
Закінчуючи школу, мільйони наших ровесників вступають у доросле
незалежне життя. Кожен з нас може продовжити освіту, а може відразу ж
піти працювати. І в тому, і в іншому випадку дуже важливим є питання
вибору майбутньої професії, адже головне, щоб справа усього життя
довелася нам до душі. Деякі з вчорашніх школярів при цьому приділяють
увагу популярності професії, деякі – заробітній платі, і тільки одиниці
вибирають те, що їм ближче те, що їм до душі.
В даний час існує близько шести тисяч професій, і зорієнтуватися в
такому розмаїтті дуже непросто. Звичайно ж, найкраще відразу ж знайти
«свою» професію, щоб потім все життя не мучитися і не витрачати час на
заняття нелюбою справою. На жаль, сьогодні часто доводиться вибирати не
те, що нам подобається, а те, що більш престижне і добре оплачується.
Але як підійти до вибору професії так, щоб потім не шкодувати про свій
вчинок все життя?
Я вважаю, що, перш за все, майбутня професія повинна бути цікава не
вашим батькам і родичам, а особисто вам. Адже захоплююче заняття, яке
дійсно подобається – це дуже важлива складова дорослого життя будь-якої
людини. Однак при цьому слід враховувати і можливість отримувати гідну
оплату своєї праці, адже найцікавіша робота не принесе людині
задоволення, якщо вона при цьому не зможе гідно жити і утримувати свою
сім’ю