Долгота м. Альмади - 17 град 32 минуты з. д.
Рас-Хафун - 51 град. 16 минут в. д.
17 + 51 = 68 град 43 минуты , зная , что в 1 градусе 109,6км =>
68 град 43 минуты*109,6=7535 км
Ответ: 7535 км
<span>Если считать Абхазию и Южную Осетию, страны мало кем признанные кроме России и Никарагуа, то Россия граничит с 18 разными государствами, причем по суше она граничит с 16 странами, а по морю с 12. На суше это Казахстан, Китай, Монголия, Украина, Финляндия, Белоруссия, Грузия, Азербайджан, Эстония, Латвия, Литва, Польша, Норвегия, КНДР, Абхазия и Южная Осетия, раз уж вы попросили их на звать. Страны, кроме последних двух даны в порядке убывания протяженности границы, исключение - Грузия, чья граница рассчитывалась без учета потерь на границы Абхазии и Южной Осетии. Точно также продолжим для морских границ. Это Украина, Япония, Эстония, Казахстан, Финляндия, США, Польша, Норвегия, Литва, Абхазия, Азербайджан и КНДР. Морскую границу Грузии по наследству отдаем
Абхазии.
</span>это все данные из учебника.Про географию,ну и про остальное,а если честно то книга бабушкина.∵Думаю всё верно,добавляла свои словечкиΔ·Δ
Удельный вес жителей страны, наверно
Майбутній розвиток України в умовах глобалізації неможливий без вирішення низки питань стосовно підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору та забезпечення продовольчої безпеки країни. Серед ключових пріоритетів окреслених вище напрямів є формування політики раціоналізації та ресурсозбереження, вихідною інформацією для розробки засад якої є визначення впливу природного чинника на продуктивність сільськогосподарського виробництва, що і є метою статті.Дослідженням проблематики раціонального використання та охорони природних ресурсів займалися О. Балацький, Д. Добряк, С. Дорогунцов, М. Зубец, Ю. Івашкевич, Л. Новаковський, П. Саблук, В. Трегобчук, А. Третяк, М. Хвесик, А. Яцик. Розробку ймовірних сценаріїв майбутніх кліматичних змін та їх впливу на довкілля й соціально-економічний стан проводили Т.Адаменко, Р. Кріст, Дж. Нельсон, Н. Стерн та ін. Проте, питання впливу природного фактору на сільгоспвиробництво у вітчизняній практиці залишається маловивченим та таким, що потребує подальших розробок.Лише за умови раціоналізації природокористування можливе забезпечення переходу на ресурсоощадне виробництво та унеможливлення глобальних ризиків техногенного й антропогенного характеру, а також виходу аграрного сектору з кризи. Ресурсозберігаюча діяльність розглядається як збалансована система організаційно-економічних, техніко-технологічних, нормативно-правових та еколого-соціальних інноваційних заходів, що спрямовані на раціональне використання природних, матеріальних, трудових, енергетичних, фінансових та комунікаційних ресурсів підприємства чи галузі з метою отримання екологічного, економічного та соціального ефекту та якісної продукції [1].Неможливо розглядати раціоналізацію використання природних ресурсів у сфері агровиробництва поодинці. Лише комплексний підхід дозволить провести аналіз всіх природних чинників та встановити їх вплив на продуктивність сільськогосподарського виробництва.Відомо, що на обсяги та собівартість майбутнього врожаю сільськогосподарських культур впливає ряд факторів, які можна розділити на три основні групи. Перша включає організаційно-технічні умови господарювання, куди відносяться площа та стан поля; забезпеченність процесу кваліфікованими кадрами та високопродуктивною технікою; наявність якісної дорожньої мережі. Друга група включає біологічні особливості сільськогосподарських культур; рівень агротехнічних заходів; якісний стан ґрунтів; склад і стан меліоративних споруд, за допомогою яких регулюється водний режим кореневмісного шару ґрунту. До третьої групи відносять показники, що характеризують природні умови окремих об’єктів: кількість, час та характер атмосферних опадів протягом року, в цілому, та вегетаційного періоду, зокрема; температурний режим повітря та ґрунту, що впливає на строки проведення польових робіт. Такий поділ обумовлений тим, що на фактори перших двох груп можна вплинути технічними засобами, агромеліорацією, селективними шляхами (антропогенний вплив), а ось фактори третьої групи залежать від комплексу природних умов. Отже, показники, що характеризують вплив факторів першої і другої групи, можуть враховуватися для окремих регіонів із схожими природними умовами, а показники, що належать до третьої групи, слід застосовувати локально, для кожної системитизації