Карл Великий придавал большое значение "восстановлению" империи, чтобы быть правителем не одного королевства, а огромной империи, в котором ему подчиняется множество различных народов.
Благодаря созданию франской империи он стал не просто королём, а императором запада и ещё при жизни получил прозвище "Великий".
Согласно другим летописям, первой столицей Древнерусского государства стал Великий Новгород.
Великий Новгород — один из самых древних и знаменитых русских городов, впервые упоминается в Новгородской летописи под 859 годом в связи с именем легендарного князя Рюрика, который начал продвижение на Русь из Ладоги.
Уже в первые века своего существования Новгород играл важную роль в событиях, происходивших на русской земле, фактически став первой столицей Руси. Расположение Новгорода было столь выгодным географически (город стоял на перекрестке водных путей, идущих из Балтики с севера и запада на юг и восток), что к середине IX века он сделался крупным торговым, политическим и культурным центром северо-западных земель.
Столицей Новгород оставался недолго. В 882 году князь Олег совершил поход на Киев и перенес столицу туда. Но и после перенесения княжеской резиденции в Киев Новгород не утратил своего значения. Находясь в полосе оживленных торговых контактов с зарубежными странами, Новгород был своеобразным «окном в Европу».
Пергамі, столиці маленької держави в Малій Азії, близько 180 р. до н. е. було збудовано ансамбль акрополя. Вівтар Зевса - центральна споруда ансамблю. Він був споруджений на честь перемоги пергамського царя Аттала над племенами галатів. Оздоблений вівтар рельєфним фризом (довжина 130 м.), який зображав боротьбу богів і гігантів. Вплив мистецтва Скопаса відчувається у скульптурі фриза.
Гіганти, сини богині землі Геї повстали проти богів Олімпа і в бою зазнали поразки (за легендою). Виконаний фриз у техніці високого рельєфу (горельєфа), що іноді переходить у круглу скульптуру. Як правило, постаті богів більші ніж постаті гігантів.
Зевс - центральна постать фриза. Він бореться з трьома противниками одночасно. Скульптор в його образі втілив мужність і силу людини, незламну волю до перемоги.
Також дуже виразна сцена боротьби богині Афіни з крилатим гігантом Алкіонеєм. Фігура богині дихає рішучістю й владністю. Крилата Ніка летить їй назустріч з вінком перемоги. Гігант намагається звестися на ноги, але марні усі його зусилля. Смертельно жалить Алкіонея священна змія Афіни.
Поруч з Афіною, бачимо трагічну постать матері гігантів Геї. В нестямному відчаї, розкинувши руки, вона оплакує поразку синів.
Пергамський скульптурний фриз вважається найкращим представником елліністичної монументальної пластики.
Відзначається досягненнями також і станкова скульптура. Майстер Епігон працював у Пергамі. Йому, можливо, належить скульптура , на якій зображений галл, що уникаючи полону, вбиває свою дружину.
