Риси характеру Марусі Богуславки: добра, відповідальна, турботлива, співчутлива, рішуча, здатна на самопожертву, патріотка
Маруся — проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не осуджується в думі, хоч вона і «потурчилась, побусурманилась». Навпаки, співець викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма позитивними якостями: християнська земля для неї — «наша», Маруся постійно думає про змучених невільників і здійснює свій задум — допомагає їм вирватись з ненависної турецької каторги. Тож Маруся приходить до козаків-невільників, які «тридцять літ у неволі пробувають, божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають», і обіцяє їм на Великдень дати ключі від темниці (саме тоді «пан турецький», її чоловік, має «до мечеті від’їжджати», а їй залишить ключі). Хоч козаки-невольники і не повірили спочатку в щирість наміру Марусі, а стали проклинати її, проте Маруся дотримала свого слова — вона визволила козаків з неволі, хоч сама з ними не захотіла тікати в рідну землю, і не могла вже залишити чужої країни.
Трагедія Марусі в тому, що вона, ставши жінкою турецького хана, не забула батьків своїх, свого рідного краю. Патріотичні почуття десь глибоко озиваються в її серці, і вона відважується на дуже ризикований крок: визволяє своїх земляків-невольників. Таким чином, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу.
Как-то так, писала сама сочинение когда-то думаю тебе помогло(много знаю о Маруси ведь мы с одного города как-бы) что не понятно есть переводчик))))
Учень -У, дідусь -Д
У - Доброго дня.
Д - Доброго. Ти допоможеш мені перейти дорогу?
У - А ви не можете?
Д - Нажаль ні томущо я вже старий та неможу самостійно перейти дорогу.
У - А чому. Це так легко.
Д - Я знаю проте я неможу сам.
У - Коли горить червоне світло стоїте, коли зелене йдете!
Д - Я неможу швидко йти, тому мені потрібна допомога.
У - Давайте тоді я вас проведу!
Д - Ддякую ти такий люб'язний.
У - Ось горить зелене світло ходімо! Автівки вже зупинились.
Д - Так авжеш.
У - Ось ми і дійшли!
Д - Дякую тобі велике за допомогу!
Часто ми можемо почути від дорослих, в телепрограмах, прочитати десь в книзі чи іншому інформаційному джерелі, що всім потрібно творити добро. Але багато хто розчарувався в необхідності творити добро, адже з екранів телевізора, з реальних життєвих ситуацій ми можемо побачити, що воно, на жаль, не завжди повертається до тебе тим самим. Так чому ж все-таки треба робити добрі справи? В першу чергу – для себе. Хіба вам не буде приємно, коли людина, якій ви допоможете, скаже вам елементарне “дякую”? Творити добро – це моральна потреба будь-якої людини. Адже від чиєїсь посмішки, подяки одразу краще стане на душіАле це не найголовніше, не потрібно корисливо робити добро, робіть це не заради подяки, а просто для того, щоб щиро допомогти людині, і вам самим від цього стане краще.
1. Офіс обладнано оргтехнікою, яку придбали на виплат.
2. Провину не доведено.
3. Починаємо обговорення наступного питання.
4. Ми перевірили скаргу про самовільне захоплення землі.
5. Схожа (така сама) ситуація склалася і на інших підприємствах міста.
6. Від цього методу відмовилися.
