Подоружувати, шукати пригоди,
1. Товариська атмосфера панувала у студентському гуртожитку Празького університету.
2. Юнацький гурток війського виховання Кременецького району запрошує до себе учнів.
Обирай, яке більше подобається)
Моя бабуся якось розповіла мені про її дідуся,мого прапрадідуся. Так ось, бабусин дід Михайло жив під час війни. Його не взяли до армії на службу, але він понад усе на світі мріяв допомагати людям. Якось через їхнє село ішли німці, їх було декілька, троє синів п'ятеро бабуся уже не пам'ятала. Молоді юнаки років 19-22 не більше. Двоє із них були поранені. Солдати стукали у двері, просили допомоги, але ніхто не відчиняв і лаючись, проганяв німців з подвір'я. Та мій прапрадідусь не був таким, як його односельці,він відчинив солдатам двері, запросив до хати, нагадував бідолах і вилікував поранених (бо є він був добрим лікарем). Тоді солдати пртзналися дідусю, що їх дома чекають матері, що їх силоміць відправили на війну і, що вони зовсім не хотіли вбивати людей. Тому й втекли з посту. Мій дід протримав хлопців ще кілька днів і давши їй добрячі торбинки з харчами, відправив у дальню путь, додому.
Я вважаю, що мій прапрадідусь зробив гідний вчинок, адже якоюм б не була ззовні людина, якщо вона просить допомоги потрібно її дати, ти ж не знаєш яка вона всеркдині. Коли твориш добро, воно тобі в сто крат вертається.
Хліб- то багатство і достаток,сіль - гостинність і щирість,а чсеть- то людська гідність.
то -частка,і-сполучник,а-сполучник.
У Стаблеві,де кінчається містечко,де Рось розливається з тісних берегів,де курликають в небі птахи,де сонце своїм проміння зігріває землю,є дуже гарне місце.
Я дійшов до наметового містечка,яке розгорнулося серед високих гір,де оселилися кілька самотній людей,які тихо споживали після напруженого дня,коли вже було темно.
Вночі Андрій довго не міг заснути,бо йому марилися жахливі речі,бо в хаті відбувався запах холодної п'яти,бо щохвилини чув я шепіт,шум та галас,який долинав з сусідньої кімнати.