Як поставити наголос на слова відповідає,відповідати,мовчиш,мовчати,радіємо,радіти,співаємо,співати,читаємо,читаємо,гримить,грим
Стасюк Максим
ВідповідАє, відповідАти, мовчИш, мовчАти, радІємо, радІти, співАємо, співАти, читАємо, гримИть, гримІти, зустрічАєшся, зустрічАти, піклУєшся, піклувАтися, кипИть, кипІти.
Наголос стоїть на великих літерах
Моє дитинство -найкраще .
Я пам.ятаю його дуже добре .Я була дуже спортивною дівчинкою.Ходила на борьбу ( 1 день ). Я пришла , мене всі хлопці боялись .Я в 6 років ходила на бальні танці .Вони мені дуже сподобались .І тепер вони мені знадобились.Я пам,ятаю, як почала грати на фортопіано .Ці звуки доносились по всій школі. Коли я грала , люди мене уважно слухали .З дитинства я була схожа на розбійницю . Я любила лазити по деревах . Це дуже весело було .Я грала в усі ігри : хованки , вампір , козака -розбійника і.т.д . З дитинства я обожнюю тварин .Я пам,ятаю , брала коників , потім вони вмирали , я їх хоронила, на на ступний день приходила відкапувала їх і плакала .В мене було багато кошенят і дуже велика собака ,Аллабай -дуже добрі собаки )
Його звали Док .Потім він помер і я тяжко пережила його смерть .Пам,ятаю, як в перший раз пішла до школи до 1-го класу, а зараз уже 11 -й клас . Час так швидко линув , що я не встигла оглянутись . В мене було багато друзів ,Я ходила з дитинства на кружок по бісеру . Робила квіти і тварин .Пам, ятаю ,що ходила багато разів до зоопарків . Там дуже весело було .На ролики вперше стала в 6 років ,зараз роблю багато трюків. Граю на гітарі . Пам, ятаю, як я стрибнула с парашюта . Це було стільки емоцій, я вам не можу передати .Спочатку було трохи страшно , але я переборола свій страх і стрибнула . Ти летиш у небі і так класно .Я вмію малювати .Перший портрет я намалювала в 10 років .
Я , вважаю, що дитинство не повернути . Живіть майбутнім .Більше фотографуйтесь , ведіть спортивний образ життя .І живіть , так , як ви захочете .
Це мій твір сам у школі писав
Вчителька в школі попросила дітей намалювати листівку з весняною квіткою, для того, щоб привітати маму з Днем 8 Березня. Марійка була досить розумною, як на другий клас. Непогано вчилася і була дуже кмітливою. Але цього разу сказала: “Всі малюють, а я подарую живу – отого проліска, що вже багато років росте один біля глибокої криниці”.
<span> Дівчинка навіть і не здогадувалася, що це була незвичайна квітка. </span>
Продзвенів дзвінок, діти весело побігли вітати своїх мам, тільки Марійка не поспішала, бо знала, що квітка нікуди не дінеться. «Вона без ніг, не втече!» – думалось їй.
Нарешті прийшла до криниці, де ріс загадковий одинокий пролісок. Тільки нахилилася, щоб його зірвати, позаду неї пролунав хрипкий голос: ”Не смій!”.
Обернувшись, дівчинка побачила криву тінь – це був старий Мирон. Марійка дуже злякалася. Цей дід, завжди якийсь дивний, тому його всі боялися, хоч він ніколи й нікому шкоди не заподіяв.
<span>”Не роби цього, бо можеш стати такою як я”, сказав Мирон. Дівчинка не розуміла про що дід каже і перелякано мовила до нього: „ Дідусю, я хочу зірвати цю квітку, для своєї любої мами, щоб привітати її зі Святом Весни”. </span>
<span>„Дорогенька дитинко, цього робити не можна” – тривожно відповів дідусь. </span>
<span>„Але чому?» – запитала Марійка. В її маленькій голові ніяк не могло осісти це слово заперечення. Дідові стало шкода дівчинки і він вирішив дати відповідь на це болюче для нього питання та розповісти їй жахливу історію зі свого життя: ”Сідай отут, Марійко, зі мною, на лавочку. Я тобі про все розповім”. </span>
<span>Дівчинка дуже боялась діда, але її цікавість виявилася сильнішаю за страх. </span>
Надворі було по-весняному тепло, сонечко виглянуло із-за хмариночки.
”Час починати” – пробурмотів дід, - ”Це трапилось весною. Надворі було тепло, майже як тепер. Я, молодий, красивий повертався з армії. Грошей у мене не було, а дівчині, яка мене чикала з армії майже три роки, так хотілося бодай квіти принести. Я йшов якраз біля цієї криниці, а тут квітів було зо три сотні якщо не більше. Думаю, зірву кілька і порадую кохану цими первоцвітами. Зірвав одну, другу, третю, четверту, а п’яту висмикнув навіть з цибулиною. Вона була найбільшою й найкращою. Як обривалось останнє коріння, я почув якійсь стогін. Це була квітка-цариця, що гірко застогнала.
Может высокое провереное слово