Н.в. сімсот сімдесят дев'ять
Р.в. сімсот сімдесяти дев'яти
Д.в.сімсот сімдесятьом дев'яти
Зн.в. сімсот сімдесят дев'ять
О.в. сімсот сімдесятьма дев'яти
М.в. на сімсоти сімдесяти дев'яти
Пропускати повз вуха не звертати уваги покласти зуби на полицю голодувати
Під лежачий камінь вода не тече…Камінь що котиться мохом не обростає… Рух це життя і рухатись треба вперед, впевнено йти до мети. Наш обов’язок старанно навчатися, здобувати професію. Без цього неможливо кимось стати у житті, але легко загубитися і прожити нікчемне, нічого неварте життя. Ніхто не мріє стати волоцюгою, а от здолати лінощі важко майже кожному. Я дуже люблю читати українські народні приказки. прислів’я, притчі, легенди де висміюється ледарство. Я переповім одну з притч.
Жила жінка з чоловіком, а був він справжнісіньким ледарем. Кроку лишнього не ступить, зовсім нічого не хотів робити, без жінки пропав би. Але життя є життя і одного разу їй довелося збиратися у далеку дорогу, щоб відвідати хвору сестру. Як же залишити чоловіка вдома, поїздка для нього занадто важка… Жіночка була дуже кмітлива, розумна і ось що вигадала. Вона спекла велетенського бублика, наділа чолов’язі на шию і поїхала. До повернення дружини він мав би дожити, крути собі та їж. За кілька днів жінка повернулася і побачила мертвого чоловіка, що прогриз дірку, а далі навіть пальцем не поворухнув, щоб того бублика зрушити. Цю історію розповіла нам моя перша вчителька, щоб ми засвоїли урок і не були ледарями.
Буду - дієслово;
я - займенник;
навчатись - дієслово;
мови - іменник;
золотої - прикметник;
трави - веснянки - іменник;
у - прийменник;
гори - іменник;
крутої - прикметник.