В то время как Англия и Франция владели огромными колониями, Германия не имела таких колоний. Правящие круги Германии выдвинули требование, чтобы «солнце светило всем одинаково».
Бисмарк поставил перед собой задачу усилить влияние Германии на международной арене. Он считал вновь созданную французскую армию мстительной армией реванша, поэтому торопился начать войну против Франции, пока она окончательно не окрепла. Однако Россия и Англия не желали упрочения Германии.
Бисмарк опасался воевать на двух фронтах. Он в этой ситуации искал для себя союзника и быстро его нашел. Союзником явилась Австро-венгерская империя. В 1879 году Германия вступила в союз с Австро-Венгрией.
В 1882 году к союзу Австро-Венгрии и Германии присоединилась Италия. Причиной этому стало обострение отношений Италии с Францией, так как Франция в 1881 году захватила Тунис, на который претендовала Италия. Австро-венгерская империя в это время конкурировала с Россией на Балканском полуострове. Таким образом, три силы, объединившись в 1882 году, создали военный блок — « Тройственный союз».
Таким образом, Германия стала главой коалиции, направленной против Франции и России. Бисмарк считал Россию основным препятствием на пути осуществления своих политических планов.
Но Бисмарк сознавал, что нелегко будет вести военные действия одновременно на двух фронтах, т. е. и против Франции, и против России.
В 1891 году создалась шовинистическая организация — Германский союз. Был выдвинут девиз: «Король правит Пруссией, Пруссия правит Германией, Германия правит миром».
Ответ:
История Франции в долгом XIX веке охватывает период с 1789 года по 1914 год и включает исторические события начиная с Великой французской революции и вплоть до начала Первой мировой войны, а именно:
Великая французская революция (1789—1799)
Первая французская республика (1792—1804)
Первая Французская империя при Наполеоне (1804—1814)
Реставрация Бурбонов при Людовике XVIII и Карле X (1814—1830)
Июльская монархия при Луи-Филиппе I (1830—1848)
Вторая республика (1848—1852)
Вторая империя при Наполеоне III (1852—1871)
Первые десятилетия существования Третьей республики (1871—1940)
Доля жінки в повоєнний період змінилась кардинально. Жінка та чоловік, як відомо, ділили дві сфери - публічну та приватну. Тобто, жінка займалася хатньою роботою та вихованням дітей. Матеріальної винагороди вона не отримувала за свою працю. Чоловік ж, відповідав за отримання грошових надходжень. Фактично, жінка не тільки не мала досвіду в тому, як заробляти кошти, але й, як їх використовувати (витрати на побутові речі не враховуються) . З початком війни та її продовженням, на жінку ліг тягар виконання, як мінімум двох ролей - своєї та чоловічої. Тепер, вона мала піклуватися про приватну та публічні сфери. Ба більше, вона мала й стати захисницею свого життя, та життя своєї родини. Є відомі випадки, коли жінки рили окопи, де рятували своїх дітей. Цікавим фактом є зміна навіть у фізіології жінки, який нам наводять історики із Ленінградської блокади. Жінки, які тепер були зайняті 24 години 7 днів на тиждень, у постійному стресі, втрачали можливість дітонародження - їх менструальний цикл не тільки затримувався - в деяких випадках, він просто припинявся. Жінка брала в руки, тепер, не тільки прилади для куховарки чи домашнього господарства, але й рушниці.
Проте, варто відзначити, що саме у повоєнний період, жінки розвінчали стереотип про те, що вони не здатні до "чоловічих професій", освіти та інших громадянських прав. Жінки ставали інженерами, пілотами, лікарями (а не тільки медсестрами). Саме повоєнний період підштовхнув жінок до початку феміністичних рухів у всіх сферах життя, який, в результаті, надав їм права голосу (вибори), отримання освіти (змішаний тип навчання).
Исключением, так как у них были правила котррые нарушать нельзя