Объяснение:
1 23456789 10 12 14 15 16 17 18 19 20
массовое движение
чертисты _ участники массового движения за принятие выдвинутого в НАРОДНОЙ ХАРТИИ требования введения широкого избирательного права.
первый раз этот документ не приняли .
второй раз приняли это 1838(принятие народной хартии.начало чартского движения)
Після Карловицького договору1699 року, за яким Туреччина відмовилася відПоділляна користь Польщі, польський уряд вирішив знищити козацтво на Правобережжі. У червні 1699 р. Варшавський сейм ухвалив постанову про ліквідацію козацьких полків у Київському та Брацлавському воєводствах. Розпуск козацького війська мав відбутися протягом двох тижнів. Це рішення мотивувалося тим, що після припинення війни з Туреччиною відпала потреба утримувати козацькі полки на Правобережжі. Виконуючи рішення сейму, коронний гетьман 20 серпня 1699 р. звернувся до наказного гетьмана Самуїла Самуся, а також полковників Семена Палія, Захара Іскри й Андрія Абазина з універсалом, в якому вимагав розпустити козацькі полки. Разом з тим він оголосив про відрядження на Правобережжя польського війська, яке примусить їх підкоритися Речі Посполитій.
Коронні війська посилили гарнізон міста-фортеці Немирова, а також захопили міста Бар, Вінницю, Брацлав, примусивши козацькі сотні відступити. На Поділля у свої маєтки поверталася шляхта і запроваджувала панщину. Селяни й козаки, а також міське населення готувалися всіма силами захищати Правобережну Україну від польсько-шляхетської агресії. У відповідь на вимогу залишити Фастів Семен Палій рішуче заявив, що він «поселився на вільній Україні, і Речі Посполитій немає ніяких справ до цієї області; лише він один має право в ній розпоряджатися як справжній козак і гетьман козацького народу».[1]
Восени 1699 р. на Правобережжі склалося досить напружене становище, бо на Київщині в районі Білої Церкви, Черняхова, Бородянки та інших міст на зимові квартири розмістилося 12-тисячне польське військо, яке загрожувало наступом на Фастів. Семен Палій зібрав свій полк і привів його у бойову готовність. Протягом зими відбувалися постійні сутички невеликих загонів з обох боків. Розраховуючи на можливу зміну міжна¬родної ситуації, ватажки козацьких полків збирали нові сили й одночасно вдавалися до переговорів з коронним гетьманом і регіментарями польсько-шляхетських військ, щоб відтягти час рішучих дій.
Родовая община — форма социальной организации (община) , где люди связаны родством, коллективным трудом и потреблением. Охота, расчистка леса, земледелие при примитивных орудиях труда требовали больших коллективных усилий. Плуг с железным лемехом, железный топор, лопата, мотыга, лук и стрелы, стальные мечи способствовали вымиранию общины родовой и появлению общины соседской. Члены родовой общины не могли брать себе жен внутри общины. Поэтому всякая родовая община всегда поддерживала дружеские отношения с другими родовыми общинами, с которыми она обменивалась супругами. Тем самым отношения родства возникали и между общинами, ещё более расширяя рамки сотрудничества и взаимной поддержки.
Община соседская - поселение людей, не связанных родственными узами, но занимающих определённую ограниченную территорию коллективно обрабатываемых земель.
Таким образом :
1. Родственные отношения в родовой общине: Члены общины – кровные родственники
Родственные отношения в соседской общине: Объединение людей, не связанных кровными узами
2. Жилище в родовой общине: Общий, большой дом для всех
Жилище в соседской общине: Индивидуальные дома у каждой семьи
3. Обработка земли в родовой общине: Коллективная обработка общей земли всеми членами рода и равное распределение полученных продуктов.
<span>Матриархат — форма общественного устройства, при которой власть в семье принадлежит женщине, матери.
Патриархат-</span><span>форма общественного устройства, при которой власть в семье принадлежит мужчине,отцу.</span>