В поезде есть бабушка, дедушка, две матери, два отца, четверо детей, трое внуков, один брат, две сестры, два сына, две дочери, с
SashaKomonova
Правильный ответ-7 т.к. есть:
3 внука ( две сестры(также 2 дочери ) и один брат(1 сын))
Бабушка и дедушка(1 мать и 1 отец,свекровь и тесть)
Муж( сын,отец)
Жена(невестка,мать)
Надеюсь понятно)
Докажем сначала вторую часть теоремы. Не ограничивая общности будем считать, что функция монотонно неубывает (для невозрастающей доказательство аналогичное). Возьмем точку
. Так как функция монотонна на R, то для
. Пусть y - точная верхняя грань
. Для
не является верхней гранью данного множества. Поэтому
.
Если ввести
, то получится как раз определение предела слева по Коши.
Аналогично доказывается существование правого предела.
Из существования левого и правого предела следует, что могут существовать лишь точки разрыва 1-го рода.
Если в точке x функция терпит разрыв, то f(x+0)>f(x-0). Так как f(x+0) и f(x-0) имеют вещественные значения, то существует некоторое рациональное число, лежащее между двумя данными. Назовем его h(x). Сопоставим каждой точке разрыва функции f некоторое рациональное число h(x) по правилу, описанному выше. Если
- две точки разрыва, то
. Отсюда разным точкам разрыва соответствуют различные h(x). Рациональных чисел счетное число, поэтому h(x) - не более чем счетно.
Одного разу я спостерігав дуже цікаву картину. У нашому курнику щось із десяток курочок і один півень. Вельми поважний півень: високий на зріст, з великим червоним гребенем, що аж набік завалювався від своєї ваги. Сам "господар" курника мав пір'я темно-червоного кольору, зате хвіст — чорний, з довгими пір'їнами, що ледь до землі не сягають. Той чорний хвіст, що аж вилискував на сонці, був його гордістю. Дуже полюбляв наш півник походжати подвір'ям і на¬глядати за своїм "гаремом". Характер у нього був не простий, точніше — задери¬куватий. Не раз і мені від нього перепадало. І от що я помітив, спостерігаючи за цією "сімейкою". Суворі порядки були в "гаремі" цього півня! По-перше, були в ньому курочки, які чогось потрапили у немилість до свого хазяїна. Якщо він зна¬ходив щось смачненьке — черв'яка, жучка чи якесь зернятко — і починав голос¬но гукати своїх "дам" до обіду, ці навіть з місця не рушали, мовчки порпалися і добували собі їжу самі. Бігли до півня його улюблениці. Ох і нахвалював же він свою знахідку! А ті, у свою чергу, дякували йому за турботу.
<span>По-друге, була у півня одна цікава звичка. Якщо якась курочка збиралася зне¬сти яєчко, вона починала голосно по-своєму про це сповіщати. А наш півень тут як уродився: то з одного боку зайде, то з іншого, і так вже ту курочку улещує, що годі й казати. Просто справжній джентльмен! І так прямісінько аж до курника її проводжає, поки та й у гніздо своє не скочить. Тоді вже виходить звідти, поваж¬ний — виконав свій батьківський обов'язок! Я, зізнаюся, спершу очам своїм не повірив. Та з наступною куркою все повторювалося точнісінько так. Такий от у нашому курнику живе кавалер.</span>
18-абиссинк<span>ғинуар</span>а Январь-