Невимовно - несказанно, невиразно.
<span>Догорає літній день. Сонце повільно хилиться до обрію. Воно вже не таке палюче й сліпуче, як удень, а м'яко пригріває теплими вечірніми променями.Диск сонця набуває яскраво-помаранчевого кольору і стає тим більший, чим ближче спускається до землі.Коли сонце торкається нижнім краєм горизонту, спадають вечірні сутінки. Якщо на небі багато хмарин, вони розцвічуються усіма фарбами заходу - від яскраво-жовтої до приглушено фіолетовою.Велике помаранчеве сонце прощально палає, повільно зникаючи з виду.Земля занурюється в сутінки.</span>
.....Грицько після довгої паузи звернувся до товариша.... Потім Грицько запитав Якова про що він думає. А той ліниво протяг щось у відповідь....
Знову запитав Грицько у товариша про що він думає. А той відказав, що дивилячись на небо, міркує, що там за зорями. Грицько відповів, що там інші зорі. А Яків спитав, що за іншими зорями. Грицько відповід аналогічно - зорі. Яків зчудуванням запитав, чи краю тим зорям немає, а Грицько відповів, що немає. Яків здивовано зітхнув і замовк....
Весела-сумна, маленька - велика-антоніми
весела - забавна, маленька - невелика - синоніми
Сонце схоже на згасаюче багаття.
Історичні події, пережиті народом, позначилися на шляху розвитку його мови
