Античні автори приділили скіфам багато уваги. Це пояснювалося сусідством обох народів, а також роллю, яку відігравали скіфи у подіях тодішньої історії. Та серед усіх авторів перше місце, безумовно, посідає Геродот (484— 425). Виклад обширного фактажу щасливо поєднується у нього з даром письменника. Арістотель (384—322) вважав його визначним істориком, а римський мислитель Цицерон (І ст. до н. е.) влучно охрестив Геродота "батьком історії".
Народився майбутній історик у малоазійському м. Галікарнасс, але через політичні обставини змушений був залишити рідне місто й оселитися на о. Самос. Майже десять років свого життя він присвятив мандрам. Відвідав Передню Азію, Єгипет, острівну і материкову Грецію, Македонію, Фракію, а також, імовірно, Північно-Західне Причорномор'я — Ольвію. Останні роки життя провів у м. Фурії (Південна Італія). Помер, мабуть, в Афінах.
Наслідком цих мандрівок стала капітальна праця — "Історія". Перше знайомство публіки з нею відбулося 445 р. до н. е. в Афінах. Геродот часто бував там і входив до кола визначних діячів науки і культури, які групувалися навколо Перікла. Пізніше олександрійські вчені поділили твір Геродота на дев'ять книг і кожну з них назвали ім'ям однієї з муз.
Головна тема Геродота — греко-перські війни. Цим пояснюється посилена увага історика до Переднього Сходу та Єгипту, де на той час панувала Персія, а також до народів Північного Причорномор'я, куди перський цар Дарій І Гістасп рушив приблизно у 514 р. до н. е., щоб начебто покарати скіфів за скоєне ними у Передній Азії. І тут Геродот уже не міг оминути увагою скіфів, які змусили лютих ворогів Греції- персів — ганебно втекти, через що й зажили слави непереможних.
Скіфський логос уміщено, головним чином, у четвертій книзі Геродота. Природні умови Північного Причорномор'я, обшири й етногеографія Скіфії та сусідніх земель, походження скіфів, їхнє перебування у Передній Азії, війна з Дарієм, релігія, побут, звичаї скіфських і нескіфських народів, імена скіфських царів — усе це ми знаємо, завдяки Геродоту. Від нього ми дізналися також про самоназву цього народу — сколоти, скіфами ж їх називали елліни. Достовірність багатьох свідчень Геродота підтверджена іншими писемними, а також археологічними джерелами.
На жаль, твори попередників Геродота відомі фрагментарно — за згадками пізніших авторів. Уперше етнонім скіфи засвідчено найдавнішим грецьким поетом Гесіодом (друга половина VIII ст. до н. е.). Окрім відомої поеми "Труди і дні", йому, мабуть, належить запис епічної поеми "Теогонія", уривки з якої доніс Страбон (VII, ч 9). У ній фігурують гіппемолги (доярі кобил), які живуть в оселях на візках і яких названо скіфами.
Главной причиной завоевания Руси монголами послужило то, что Русские князья были не собранны, то есть каждое княжество было само за себя. Если бы было бы единое, целое государство то вторжение можно было бы сдержать.
Каждое княжество было само за себя. Конечно, все князья знали , что Чингисхан завоевывает другие земли, уже близко возле Руси. То есть все знали что будет вторжение , нет чтобы объединится и сделать единое государство, что было бы самым оптимальным вариантом, каждый князь укреплял своё княжество. Вскоре Чингисхан по отдельности разбил некоторые города, ввёл дань, убил много народа, и вернулся на родину. Затем продолжил нашествие, а после его смерти нашествие выполняли его наследники.
остальное не знаю
<span>Золотая булла, Хрисовул (лат. Bulla Aurea; греч. Χρυσόβουλλον) — печать, скреплявшая декреты западноевропейских и византийских монархов в Средние века и эпоху Ренессанса. Изначально стала применяться в Византии, где также означает тип византийских императорских грамот, в которую Император собственноручно пурпурными чернилами вписывал несколько слов, ставил подпись и дату. Хрисовул скреплялись печатью (иногда золотой) на шёлковом шнуре.</span>
Ответ: ОписаниеЯ́блоко раздо́ра — в древнегреческих мифах золотое яблоко, на котором было написано «прекраснейшей», подброшенное богиней раздора Эридой на пиршественный стол во время свадьбы Пелея и Фетиды. По легенде, это золотое яблоко стало причиной ссоры трёх женщин-богинь — Геры, Афины и Афродиты.
Объяснение:
Война рима карфогеном,(пунические войны)
план:
1.история города-карфаген
2.рассказ о флоте и карфагенской армии
3.война между римом и карфагеном
4.мостик"ВОРОН"
5.вторая "пуническая война"
6.битва при каннах
7.борьба в африке
8.поражение ганнибала при заме.
