Фенечка попала к Николаю Петровичу еще маленькой девочкой со своей матерью.Однажды ей в глаз попал пепел из печи и мама повела ее к Николаю Петровичу,он обработал глаз и ему понравилось милое детское личико Фенечки.С тех пор он начал часто смотреть за ней,она от него пряталась.Когда мать умерла Николай Петрович забрал Фенечку жить с собой.Они полюбили друг друга и Фенечка родила Николаю сына Митю.Т.к. Певел Петрович(брат) не хотел их свадьбы , они не поженились.В конце произведения Павел Петрович изза сцены с Базаровым сам просит Николая Петровича жениться на Фенечке,они женятся и все хорошо=)
За что любят Печорина если он приносит страдания?
Печорин является офицером, который готов хладнокровно рискнуть собой. Такие поступки всегда волнуют и удивляют людей. Еще в глазах окружения Печорин является таинственным человеком, настоящим романтиком. Он часто страдает, кажется равнодушным, отчужденным. Женщины же считают, что смогут вернуть его интерес к жизни.
Печорин никогда не отказывался от временных увлечений. Он знал, что серьезные отношения - это не для него. А некоторые дамы считали, что именно они смогут исправить такого мужчину. Возможно, люди как раз и любят его за те страдания, которые он им причиняет. Печорин не заставляет никого страдать, это личный выбор человека.
Хтось живе в страху , очікуючи кінця світу... Хтось за принципом – «День пройшов і – Слава Богу!». Хтось (На жаль, є і такі!), не хоче ускладнювати собі існування роздумами про те, що «день прийдешній нам готує». Я не третейський суддя, так що вирішувати, що краще, переважніше, не беруся. Тим більше, що кожен вважає себе правим, тому і має повне право на власну точку зору.
Що ж я? Співчуваю всією душею тим, хто живе очікуванням чогось згубно-катастрофічного для світу, для цивілізації. Яке треба мати серце, щоб, будучи впевненим у майбутньому апокаліпсисі, народжувати і ростити дітей, радіти онукам, приреченим, як вони вважають, на неминучу загибель?! Не поділяю я і захоплень з приводу щасливого майбутнього бездіяльних, інфантильних оптимістів, що живуть лише власним світом, які впевнені, що існує Хтось, в обов'язок якого входить вирішення всіх проблем, усунення всіх перешкод на шляху до їх щасливого майбутнього. Чи не вони годинами простоюють у чергах до чудотворних ікон? Адже там натовп! Причому, в різну пору року і час доби. І кількість бажаючих доторкнутися до святих мощів все росте! Таке зростання релігійності? Навряд чи! (Хай вибачать мене несправедливо скривджені моїми припущеннями!)
Я не відношуся ні до песимістів, ні до наївних оптимістів, бо вірю: «Майбутнє світле і чудове». І не тільки тому, що безмірно поважаю Миколу Гавриловича Чернишевського, який (перебуваючи, до речі, в ув'язненні в Олексіївському равеліні Петропавлівської фортеці) знайшов у собі сили для життєствердного переконання. А тому, що великий демократ знав шлях до цього світлого і прекрасного майбутнього, і так просто, без дратівного пафосу, позначив його, що всією душею повірив.
Майбутнє людства через сто, через тисячу років я бачу простим, як усе геніальне, та щасливим. А щоб воно стало дійсно таким, бережіть мир, природу, один одного, все суще на Землі. Працюйте, примножуйте те, що залишили нам у спадок пращури наші. Працюйте в ім'я світлого і прекрасного майбутнього своїх дітей, онуків, країни, усього світу. Заражайте молоде покоління своєю впевненістю і прикладом, нехай вони теж знають, що тільки за цієї умови буде світле і добре, багате радістю і насолодою життя.
І тільки ця наша спільна віра буде своєрідним щитом, оберегом від страхітливих прогнозів. Тільки тоді не буде ніякого апокаліпсису, а буде Золотий Вік! Вірю в це. Більше того – вірую! І, окрилений цієї всеперемагаючої вірою, йду в клас, дивлюся на своїх ровесників, таких різних, здається, зовсім-зовсім несхожих на своїх батьків, і розумію: «Інакше й бути не може!»
стихотворение можно отнести к пейзажной лирике
оно создаёт хорошее, позитивное настроение
человек восхищается красотой природы
он испытывает чувства реальности, ведь такое и на самом деле происходит
он использует олицетворения, так как он представляет зиму и весну ЛЮДЬМИ или ЖИВЫМИ СУЩЕСВАМИ
я не знаю как ответить на этот пункт
извини, если не помогла
