Прихід весни в Україні пов'язаний з цілою низкою цікавих народних обрядів. Першою зустріччю весни можна назвати Стрітення, яке святкується 15 лютого. У народі кажуть, що у цей день весна з зимою зустрічається. Зима — це стара баба, а весна — молода дівчина. Вони сперечаються. Хто кого переможе в суперечці, той і пануватиме. Уважно люди в цей день слідкують за погодою, бо вона віщує прихід весни. Якщо після обіду потепліє, то перемогла весна. Якщо погода видасться холодною, то зима ще довго простоїть, протримаються холоди. Вважається, що на Стрітення грім просипається, тому в народі це свято іноді називають Громицями. У цей день в церкві святять свічки, які називають громічними, та воду. З освяченою свічечкою обходять все господарство, щоб вона святим своїм полум'ям дістала кожен куточок і захистила господу від всього злого, різної нечистої сили. Вважається, що після Стрітення починає прокидатися земля і вилітають з вирію птахи, щоб повернутися додому.
<span>Через місяць, 14 березня, святкують день Явдохи. І з ним також пов'язане дійство зустрічі весни, яке називають гуканням весни. Кликали весну так: </span>
<span>Ой весна, весна, днем красна, </span>
<span>Що ти нам, весно, принесла? </span>
<span>Доручали це зробити дітям. Але спочатку мами та бабусі випікали печиво у формі пташок "жайворонків" з тіста. З ними малеча й ходила на світанку гукати весну. </span>
<span>Раніше на день Явдохи молодь збиралася за селом чи містом на луках, узліссі. Тут водили хороводи. Народне прислів'я каже: "Там, де хоровод ходить, там жито родить". Молодь співала обрядові пісні: гаївки та веснянки. Деякі з них дійшли й до нашого часу. А ще закопували в землю горщик з кашею. В народі вважали, що за зиму земля зголодніла, її потрібно нагодувати. Тому у землю закопували горщик. Ховали його обов'язково під березою — деревом, яке одним з першим прокидається навесні. </span>
<span>"Кидай сани, бери віз!" Ця народна приповідка відома, мабуть, усім. Вона означає, що вже починається дружна весна, розтанув сніг. Пов'язаний цей вислів також з обрядовими дійствами, якими зустрічають весну. Відбуваються вони в кінці березня, на день Олексія. </span>
<span>У народі до цього дня ставлять з особливою повагою. З ним пов'язано дуже багато прикмет і повір'їв, які стосуються змін в природі. В народі вірили, що на Олексія ворон-крук сам купається і купає своїх діток перед тим, як випустити їх на золю. Вважається, що саме цього дня лисиці переселяються зі старих нір у нові. Нібито перші три дні після переселення ходять вони наче сліпі і глухі, та кури їм сняться. Це тільки повір'я. Але є й прикмети, за якими визначали, чого чекати далі. Якщо журавлі повертаються з вирію і дружно курличуть, коли летять, треба очікувати на тепло. Якщо день на Олексія теплий, то й вся весна буде теплою, а рік видасться багатим на врожай. </span>
<span>Якою б не була погода на Олексія, обов'язково заспіває пташка-вівсянка. У народі її спів передають приповідками: "Цінь-цінь-цінь-цвірінь, іди, діду, сій ячмінь" та "Літо-літо, сінокіс, кидай сани, бери віз". </span>
<span>А якщо вже покинув господар сани і полагодив для роботи віз, то весна почалася справжня. </span>
<span>Рослини - це зелені легені нашої планети. Вони забезпечують процес дихання. Без рослин наш світ не зміг би існувати. Ми повинні берегти їх. Для нас вони - неоціненний скарб.А ще треба зберiгати рослини,без них погане життя,нам би не було чим дихати.</span>
У степовій зоні мешкає 90 видів ссавців, птахів і купа комах. Дійсно, в умовах степу, а саме — мізерної рослинності, посушлівого клімату, нечисленних водойм, холодних зим і величезної території дуже складно ховатися від ворогів і добувати собі їжу. Тому тварини, що мешкають тут сильні і витривалі, а також можуть довго обходитися без води і їжі. В степах проживають кулани, сайгаки і джейрани, які боячись вовків, збираються у великі стада. Так їм легше дати відсіч хижакам. Швидкість під час бігу вони розвивають до 150 км на годину. У підземних норах живуть ховрахи, борсуки, бабаки, хом’яки, тушканчики і лисиці. Там вони рятуються влітку від нестерпної спеки, а взимку від холоду. У норах вони зберігають їжу і вирощують дитинчат. Ці мешканці навчилися тривалий час обходитися без води, вживаючи соковиту рослинність. А ось горностаї, тхори і вовки нори не риють. Войовничість дозволяє їм займати чужі оселі, виганяючи з них законних власників. Серед всеїдних тварин в степах велика кількість птахів, рептилій і їжаків. Вони харчуються ягодами і комахами Окреме місце належить плазунам. Найбільш часто в степу зустрічається полоз і степова гадюка. Повітряний простір степів підкорюють степові орли, курганники, канюки, соколи і боривітри, чайки і жайворонки. У таких нечисленних водоймах і біля них мешкають чаплі, а також куріпки.
