Cu2O: класс соединения - оксиды; оксид меди (I); оксиды на ионы не распадаются
KOH: класс соединения - основания; гидроксид калия; KOH ---> K(+) + OH(-)
HF: класс соединения - кислоты; фтороводородная кислота; HF---> H(+) + F(-)
NaHSO4: класс соединения - кислые соли; гидросульфат натрия; NaHSO4 ---> Na(+) + H(+) + SO4(2-)
CaOHNO3: класс соединения - кислые соли; гидроксонитрат кальция; CaOHNO3 --->Ca(2+) + OH(-) + NO3(-)
4. Растворение осадка, т.к.
Сu(OH)2 + 2HCl = CuCl2 + 2H2O
гидроксид меди 2 изначально - вещество, выпадающее в осадок
1) sp³ sp³ sp² sp²
2) sp sp sp³ sp³
3) sp² sp² sp² sp²
4) sp³ sp² sp sp²
5) sp³ sp² sp² sp³ sp sp sp³
6) sp² sp sp² sp² sp²
Для визначення кислоти нам в першу чергу необхідна таблиця розчинності кислот, а також реактиви.<span>Отже, перед нами стоять три однакові пробірки з кислотами. Щоб зрозуміти, в якій пробірці яка кислота знаходиться, звернемося до таблиці розчинності і підберемо реакції, супроводжувані випаданням осаду, зміною кольору розчину, або виділенням газу, характерні тільки для однієї досліджуваної кислоти.Ми бачимо, що сірчана кислота випадає в осад при взаємодії з іонами барію, а інші дві кислоти — немає. Відливаємо по кілька мілілітрів досліджуваних кислот в чисті пробірки. Додаємо до них кілька мілілітрів підстави барію Ba (OH) 2. В одній з пробірок випадає білий мутний осад. Відмінно, ми визначили, де знаходиться сірчана кислота!<span>Вивчаємо таблицю далі. Як ми бачимо, хлорид срібла дає осад, а нітрат — ні. Відливаємо ще кілька мілілітрів досліджуваних кислот в чисті пробірки. У кожну пробірку додаємо трохи AgNO3. У пробірці, де перебувала соляна кислота, починає утворюватися осад білого кольору, надалі застигаючи у вигляді напівпрозорого нальоту, званого роговим сріблом. У пробірці з азотною кислотою не відбувається ніяких змін.</span></span>