Кам'яного-[к а м й а н о г о]
сіллю-[с' і л':у]
прикрістю-[п р и к р' і с т' у]
<span>Вже відійшли люті морози, і на всьому відчувається подих весни. На вулицях розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями запарувала земля. Настала весна – найщасливіша пора для всіх людей. Все оживає, прокидається від зимового сну. На деревах з’являється листя, розпускаються квіти. Тепло, сонячно, радісно. Весняний настрій, вже не хочеться сидіти вдома, хочеться вийти на вулицю і гуляти, насолоджуватися цією прекрасною порою.</span>
Якось ввечеры я лягав спати, та чомусь спати мені не хотілося.А все тому що перед сном я прочитав книгу про інопланетян. Та
раптом у вікні я побачив щось яскраве що швидко наближалося. Я
злякався і миттю сховався під покривало і заплющив очі. А коли я
переборов страх то я підійшов до вікна. Там я побачив дивовижне.....За
вікном тчонісінько на клумбу спустилася космічна тарілка. На ній було
двоє зелених інопланетян. Тоді я подумав що це сон і я хотів підійти
до ліжка але...я не побачив за собою ні своєї кімнати, ні ліжка. За
мною були камні і пісок. То я опинився на планеті Марс. Я
потоваришував з інопланетянинами і вони показали мені усе що було на
Марсі. Потім вони поясними як мені повернутися додому. І ось я був
удома, я лежав у своєму ліжку, а будильник дзвенів і дзвенів. У мене
було відчуття що то був реальний сон.
Із чого починається милосердя
Мені
останнім часом здається, що українське населення об'єднується у милосерді один
до одного. Все частіше я спостерігаю, що господарі магазинів роблять відділи з
безкоштовними продуктами для малозабезпечених; у містах відкриваються пункти
харчування для бідних людей; в кав'ярнях все більше покупців беруть подвійну
порцію кави — одну собі і другу для того, хто не може оплатити; в аптеках
купують для літніх людей ліки; волонтери збирають по домівках і потім роздають
нужденним одяг і речі.
Я вважаю,
що вайнерівська «ера милосердя» рухається в країну. Люди об'єднуються. Навіть
такі прості добрі вчинки свідчать про об'єднання.
Горобець-гарненька,маленька пташка. Він має білі щічки. Сіру голівку,сірі грудки. Крильяця у нього коричневі з чорним. Він має товстенький дзьобик яким їсть соняшникове насіння,крихти хліба. Як варто з'явитися весняному сонечку,як веселі горобці займають дахи,дерева в парках,на бульварах і починають цвірінькати.Горобці завжди тримаються разом.І тому їм легко шукати їсти але ділити її не завжди вдається.
Я дуже люблю горобчиків і стараюсь допомагати їм!