<span>Викинги путешествовали и грабили своих более богатых соседей не жалея никого: ни женщин ни детей.Многие писатели в то время писали, что викинги наводили огромный ужас на всех жителей деревень.Они сносили крыши у домов и крушили все на своем пути.<span> Обычаи викингов.
Как предмет изучения, обычаи викингов, на первый взгляд, предстают противоречивыми. Примитивная дикость идет рука об руку с культурой, породившей великолепную литературу и блистательное ремесленное искусство. Норманны были увлечены процессом законотворчества, при том что реальные тяжбы решались скорее силой, нежели по закону.Среди извилин их мозга, столь же прямых, как и очертания их прекрасных кораблей, таился клубок самых противоречивых понятий – запутанных, словно резьба на форштевнях тех же кораблей. С подобного рода парадоксами мы сталкиваемся постоянно: можно с легкостью составить их список – столь же длинный, как история норманнских странствий. Однако имеют ли эти парадоксы какое-либо значение на самом деле? Ведь рисунок волн на поверхности воды может быть очень и очень сложным, в то время как порождающие его потоки движутся прямо и незамысловато.У викинга было, по меньшей мере, одно качество, остававшееся неизменным, – это отвага. Высшим идеалом для него было поступать так, чтобы его имя было на устах его товарищей, чтобы он стал знаменитым за свое бесстрашие, причем не только при жизни, но и после смерти. Викинг жил, беспрерывно сражаясь со своей Судьбой; умирая, встречал свой конец, каков бы он ни был, с отвагой и спокойствием. Многие герои саг умирали в мучениях, часто под пытками, но со стоицизмом краснокожих индейцев.Только ничтожный человек мог показать свой страх. Не было ничего исключительного, например, в самообладании одного из осужденных на смерть викингов из Йомсборга, когда тот вместе со своими соратниками сидел на бревне и смотрел на то, как они один за другим лишались головы. Когда пришла его очередь, он взял в руки нож и сказал: «Я воткну его в землю, если буду еще хоть что-то чувствовать, когда мне отрубят голову». Секира опустилась, нож выпал из его пальцев, и его убийцы спокойно могли пожать плоды его невозмутимого духа исследования.</span></span>
Выключая свет, ты .... экономишь электроэнергию
закрывая кран в ванной, ты ....бережешь воду<span>.
оберегая растения, ты ...</span><span>бережешь чистый воздух</span>
Есть на свете одна страна, только про неё никто не знает. Называется она Алфавития. Там живут буквы, слоги и др. Но сегодня речь пойдёте об одной букве. Это "ь".
Жил в этой стране мягкий знак, но никто не призновал его буквой. Все говарили что он даже звуков не издаёт и никому абсолютно не нужен. Так и жил "ь" никому не нужный. А ещё у "ь" был лучший друг- это "ъ" . Он видел как грустит его друг и начал думать как его успокоить. Когда он вышел на улицу все начали спрашивать:
-А где "ь"?
- А зачем он вам?- спросил "ъ"
- Скучно сегодня, а он нне идёт. Не под кем подшутить
- А знаете что. Можете его называть как хотите , но он тоже важен. Например в слове "мать" если убрать мягкий знак ,, то получится совсем другое слово. или слово "медведь", то получится медвед. Так что задумайтесь стоит ли дальше его обзывать????
После этого буквы задумались над его словами и начили с ним дружить.
Конец
Ми ходимо кожного дня по вулицях, займаємося своїми справами та навіть не замислюємося, чи свободні ми направді. Що взагалі можна вважати свободою? У кожного думки, стосовно цього питання, свої. Хтось скаже: це коли нашими діями ніхто не керує, коли ми нікому не кажемо, куди та навіщо пішли. Хтось - що це та можливість, коли ми можемо подорожувати країною без обмежень. Хтось - що це час, коли ми обираємо владу самостійно. Ви вважаєте, ці думки безглуздими, неправильними? Я б не стала так впевнено це стверждувати. У кожної людини свої поняття про "щастя", "батьківщину", "честь", "совість", "свободу"... Для першого свобода від батьків, для другого - від обмежень влади, для третього - юридична свобода. Неможна судити людей за це. А чи потрібна свобода взагалі? Або без неї ми зможемо прожити?
Кожен сам собі з важкістю може відповісти на це запитання. Щодо мене: не знаю... Я вважаю, не може бути однозначної відповіді. З одного боку, надмірна свобода призводить во вседозволенності, а згодом, безглуздя, абсурду; із іншого, без свободи, із одними обмеженнями жити не можна: тоді до нас "повернуться" часи репресій Сталіна, тобто ми знову наступимо на ті самі граблі. Усюди повинна бути золота середина. Але одне я можу сказати чітко: свобода (хоча б мала) потрібна: без неї ми станемо скаженими.
Добре, припустимо, ми отримали цю свободу, а далі що? Що із нею робити? Куди йти? Для чого вона дана? Я вважаю, щоб дати людині можливість обирати. Це потрібно. Поглянте самі: якщо б не було її, як би ми жили? Нам диктували б сценарій нашого життя, визначений десь нагорі, і були б ми усі однаковими. Не вірите? Ні, не хочете вірити! Влада не особливо переймається питаннями народу, ми йому не потрібні, як і наше життя, вирішення проблем. Ми були б лише робочою силою, призначеною для виконання дрібних доручень. Ми - пішки у чужій грі.
Важливою також є свобода від роботи. Так, саме від неї. Помітте: останнього часу ми занадто переймаємося питаннями грошей, ми перестали бути живими людьми. Ми стали ляльками. Бездушними, холодними та безрадісними. Згадайте, коли останнього разу ви просто раділи разом із дітьми, просто сиділи поруч, нікуди не поспішали? Скоріш за все, це було давно... Ні, я не кажу, що заріз усім дружньо потрібно взятися, та покинути свої праці, але не зациклюйтесь на ній. У житті ще багато цікавого! А побачити це нам дозволяє свобода. Той час, коли ми можемо самі вирішити, чому присвятити вільні години.
Отже, свобода може бути різною, але усі її форми важливі. Потрібно цінувати свободу (згадайте часи, коли її не було, згадайте тих людей!). Я згодна зі словами Г. Сковороди: "Що є свобода? Добро в ній якеє? / Кажуть, неначе воно золотеє. / Ні ж бо не злотне. Зрівнявши все злото - / Проти свободи воно лиш болото". Яка різниця, скільки у тебе грошей, якщо ти не можеш вирішувати нічого сам (аж до таких питань, що тобі їсти на сніданок. Усе за тебе вирішать нагорі). Чим більше у тебе грошей, тим менше свободи. Тебе просто купили, тебе і твоє життя... Час замислитися про це та зробити висновки.
P.S. Ну, чим могла, допомогла. Вибач, якщо щось не так. (Прохання: хоча б напиши свої думки (сподобалось чи ні?)).
