О. В- Ким? чим?
взуття-взуттям, степ-степом, мужність-мужністю, біль-біллю/болем, путь-путтю, доповідь-доповіддю, запис-записом, меч-мечем
Люблю ходити широким степом та милуватися квітами
мій батько вражає своєю мужністю
різке падіння на ногу супроводжується сильним болем
учень мав виступити перед усім класом з доповіддю
хлопчик вихвалявся новим іграшковим мечем, який йому подарували родичі
Может ошибаюсь ,ну это возможно так можно сказать:Лучше синица в руках, чем журавль в небе.
Літо... Найпрекрасніша пора. І я завжди з
нетерпінням чекаю на нього.
Влітку я допомагав бабусі в городі та дідусеві
на пасіці. Коли я закінчував роботу вдома, то
виходив на вулицю погуляти з друзями. Ми
купалися в ставку, грали у футбол, збирали
лікарські трави, але найбільше мені
сподобалося ловити рибу.
Одного разу мій тато, я та мій друг Віталик
вирішили піти порибалити. Коли виходили,
було темно, аж ось запалав небосхил - це
сходило сонце. Спочатку воно освітило темні
верхівки дерев, а через де-кілька хвилин ми
побачили березовий гай і до цього ще сонний
ставок. На траві блищали крапельки роси,
здавалося, що це міріади зірок спустилися на
землю.
Біля оповитого вранішнім туманом ставка,
своїм співом нас зустріли пташки.
Прошелестів крилами журавель. Терпкий
аромат польових квітів лоскотав ніздрі.
Ми зупинилися на березі і у зручному місці
розклали свої нехитрі снасті. Як по команді,
закинули гачки з лескою у воду. Першим у
воді застрибав поплавок у мого тата, ще
хвилина - і тато витяг окунця. Потім я витяг
карася. Мій друг Віталик не забарився і теж
витяг карася.
Втомлені, але веселі, з уловом ми поверталися
додому. Першим нас зустрів мій собака Чара.
Він швидко побіг до нас і почав обнюхувати і
крутити руденьким хвостом.
Але час, нажаль, спливає... Скоро закінчилися
канікули, і треба було знову повертатися до
міста, щоб продовжити навчання.
Як чудово влітку!
<span> Скласти продовження уривку із тексту, використовуючи займенники, пропоную так:
Поданий текст</span>⇒ <span> Які дивовижні звуки нашої рідної мови! Які вони мелодійні й милозвучні! Кожен звук її ніби малює собою цілу картину. Він створює свої шедеври не тільки в нашій мові, а й у голосах природи.
Продовження</span>⇒ Наша рідна мова - це душа народу. Вона велична та красива. Нею пишуть гарні твори видатні майстри слова, розмовляє та висловлює думки цілий народ! Тож давайте плекати та оберігати нашу перлину - мову солов'їну.
Займенники⇒ наша, вона, нею, нашу.
Мавка кохала Лукаша за те щось глибинне, чого навіть він сам в собі не розумів. Очима справжнього кохання вона бачила його справжню сутність, те, на що він був би здатен, якби життєві умові були для нього більш сприятливі ("бач, я за те тебе люблю найбільше, чого ти сам в собі не розумієш")
Потенціал, інакше кажучи.
Тому отим "своїм життям до себе дорівнятись" вона хотіла передати своє сприйняття Лукаша як особистостості, в природі, характері, можливостях якої закладено набагато більше, ніж середовище надає йому можливість проявити. Та хлопець, на жаль, не зміг реалізувати свій потенціал
