То что у автора действительно есть настоящий друг. это Санька. он его не бросил
Мы спросили у Игната:
- Ты знаком, Игнат, с гранатой?
Он ответил:
- Будьте спок!
Пью гранатовый я сок!
Отец Саши всю жизнь прожил в усадьбе,он здоровый, простой мужик. Круг его интересов-это работа и "мутный" разгул по праздникам, возвышенных идей и интересов нет,это прошлое поколение.
Образ отца-это образ старой, необразованной,отжившей своё России.Мутное сознание, неопределённость интересов,всё это русское "болото",на смену которому придут молодые,которые будут чистыми, воздушными "подснежниками",с горящими глазами и горячими сердцами.Отец Саши-бездуховный,отсталый человек,но с добрым сердцем,которого не волнуют проблемы общества,жизни,да и государства в целом.
За создание цивилизации человечеству пришлось заплатить не одной жизнью. <span>Голодные бедные люди, не имея выбора, отправились работать - прокладывать новые пути в "дебрях бесплодных", положили на это жизнь.</span>
Значення священних книг народів світу для розвитку мистецтва і культури в цілому неоціненне. Адже релігійні сюжети є основою багатьох художніх та мистецьких творів. Священні книги людства пройшли крізь віки й зараз чинять вплив на життя людей. У першу трійку таких книг входять Веди, Біблія й Коран — три наріжні камені світової літератури. Ці книги беруть початок у сивій давнині, у глибинах якої потонули всілякі відомості про їх творців, і тепер, у відповідь на питання, хто їх написав, знайти відповідь неможливо. Щодо змісту цих книг, то кожна з них у своїй особливій, притаманній лише їй формі розповідає про устрій світу та його рушійні сили; викладає той морально-етичний кодекс, якому мають слідувати народи, серед яких ці книги виникли. З впевненістю можна сказати, що в Україні найпупулярніша священна книга — Біблія. Вона несе у собі сказання, суть яких є близькою та рідною для всіх людей. Її сюжети настільки міцно ввійшли в наше життя, що іноді, почувши, прочитавши чи побачивши дещо, ми не зразу ж розуміємо, що ці мотиви взяті з Біблії. Навіть відкинувши релігійну сторону питання (адже не всі відносять себе до християн), не можна не зазначити того, що в країнах Європи, Північної та Південної Америки та в інших куточках земної кулі та людина, яка не знайома з біблійними легендами, не може назвати себе ерудованою та освіченою особою. Адже величезна частина світового мистецтва нерозривно пов’язана з Біблією, її легендами і сказаннями. До цієї частини належать не тільки собори, церкви, фрески на їх стінах. Хіба може людина, не знайома з «Книгою книг» пояснити походження таких афористичних фраз, епітетів, порівнянь, як «Ноєв ковчег», «голуб миру», «Содом і Гоморра», «блажен хто вірує», «соломонова мудрість», «змій-спокусник» і безлічі інших? А повною мірою зрозуміти красу «Давида» і «Мойсея» Мікеланджело, мадонни Рафаеля та Леонардо Да Вінчі, фресок Джотто та багатьох інших митців різних областей і сфер, які черпали натхнення з вічного джерела Біблії? Відповіддю буде категоричне «ні». Веди і Коран мають такий же вплив на людей, як і Біблія. І неважливо, як саме ми ставимось до них: як до Священних писань і слова Божого чи просто як до Великих Книг, що впливають на розвиток людства. Важливе те значення, яке вони мають для народів світу; та мудрість, яку вони несуть у собі; ті знання, які вони розкривають кожному, хто звернеться до їх сторінок; важливі ті світло й любов, які мільйони людей беруть із їх невичерпних глибин.
