Гості можуть прийти протягом цього дня
Наші співробітники виконують будь-які послуги
Наступний, заходьте!
- Можна? Добрий день!
- І що в нас трапилося?
- Температура, слабкість, носоглотка вся так і горить.
- Бери відразу термометр, міряй температуру. Так, ти в нас Іванченко Данило, учень 8-го классу… До школи сьогодні ходив?
- Один урок витерпів, більше не зміг.
- Я відкриваю тобі лікарняний з сьогоднішнього дня. Покажи горло!
- А-а-а!
- Так, зрозуміло. Дай сюди термометр! 37.9! Виписую тобі амізон три рази на день – це від температури. Також інтерферон три рази на день. Більше пий рідини: чай з липовим цвітом, морс якийсь кисленький, чай з ромашкою, чай з лимоном. Купи вітамін С в аптеці та їж.
- Більше нічого не треба?
- Нічого. Не вздумай сам антибіотики ковтати. Це в тебе грипп! Бачиш, яка черга в коридорі? Епідемія!
- Коли знову приходити?
- Три дні сиди вдома, нікуди не ходи, бо погіршає. До того ж заразу рознесеш. Все, давай додому! До мене прийдеш у середу.
- До побачення!
- Бувай! Наступний, заходьте
Був це не дієслово, це сполучення.
зіставляти дані, численні порушення, загальне обговорення, наступна зупинка, бути лідером, вживати заходів, протягом тижня, добре ставлення, дівчина
Мати… Чи є у світі найрідніша людина? Вона дала тобі життя, навчила
говорити. Вона переживала з тобою болі, раділа твоїм перемогам. Її мудрі
поради завжди допомагали тобі.
Мати Івана Сметани, помираючи, залишила синові свою останню пораду:
«З панами, сину, не водися». Та Іван ще не був готовий сприйняти слова
матері. Згадка про те, що він «мужицький син», була неприємною, адже
Іван часто бував тепер гостем в одній панській родині. «Я з самим
Кузьміним-Караваєвим у преферанс граю», — пишався хлопець. Захоплення
зеленоокою панянкою Мері зовсім знищило в Івана бажання горнутись до
простих людей, як заповідала мати.
Та саме Мері допомогла Іванові побачити страшну прірву між панами й
простими людьми, коли висловила своє презирство до знедоленого народу.
Зіна, покоївка Кузьміних-Караваєвих, так і не змогла побачити цієї
прірви, бо разом із панами насміхалась над своєю матір’ю, соромлячись її
мови, поведінки й простого одягу. Іван, спостерігаючи за тим, як
ганьбили жінку-матір, раптом згадав і свою матусю, і її заповіт. «Як же я
міг переступити через її останнє святе слово?..» Неможливо знайти щастя
серед тих, хто зневажає твій народ. Саме про це говорила мати синові
перед смертю.
Так слово матері допомогло Іванові знайти правильний шлях у житті й не втратити себе.
Кожна мати бажає своїй дитині тільки добра.
