1. б и в
Плотная волокнистая соединительная ткань. (Дерма кожи, сухожилия, связки, фиброзные мембраны, роговица, склера)
покровная и защитная функция
2. в и д
железистый и многослойный эпителий относятся к группам эпителиальные ткани и железистый эпителий, как эпителий с особой функцией секреции.
3. а и б
Постоянство внутренней среды или по-другому гомеостаз осуществляется через нервную и эндокринную систему, которую одним словом называют "нейрогуморальная" регуляция. Эндокринная с помощью гормонов в основном, а нервная через импульсы.
Кроме формы головы, можно ориентироваться по общей морде.
1. Клинообразная голова. Как видим из названия, нет выступающих скул. НО обязательно при такой морде: высоко поставлены уши (не стоячие, а расстояние между ними меньше, чем у скуластой. Т.е. уши как бы сверху растут) и глаза косые (т.е. если провести прямую, как видим на картинке, то уголки глаз не совпадают, обычно внешние уголки выше внутренних).
2. Скуластая. Выпирают скулы. + ко всему : уши низко поставленные( растут как бы с боков) и глаза прямые (уголки на одной линии лежат).
Если морда одна изображена, это сложно, но сравнить 2 по всем параметрам(они обязательно идут в связке!) легче. Удачи!
<span>Підтримка температури тіла. Теплопродукція. Тепловіддача. Мета уроку: визначити значення шкіри в терморегуляції організму; встановити біологічне значення терморегуляції; розкрити поняття теплопродукції та тепловіддачі; сформувати вміння надавати першу допомогу при тепловому та сонячному ударах; розвивати вміння аналізувати, висловлювати свою думку, робити висновки; виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих. Очікувані результати: учні характеризують процеси теплообміну, механізми терморегуляції, рефлекторний характер терморегуляції; учні пояснюють механізми терморегуляції. Обладнання: мультимедійна презентація в програмі PowerPoint, інтерактивна дошка, проектор, таблиця «Перша допомога при опіках, обмороженні, ураженні електрострумом». Тип уроку: комбінований. Зміст уроку І. Організаційна частина Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. (Слайд 1) ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів 2.1. Вправа «Головоломка» (Слайд 2) 1.Віддавання тепла, яке утворилося в організмі у результаті окиснення поживних речовин у тканинах організму, в навколишнє середовище. ВАДТПАЕЧЛІОД (ТЕПЛОВІДДАЧА) 2. Утворення тепла в організмі в результаті окиснення поживних речовин у тканинах організму. ПДУКЕЦПОТРЛОЯІ (ТЕПЛОПРОДУКЦІЯ) 2.2. Вправа «Евристична бесіда» 1. Що є основою життєдіяльності клітини організму? 2. Що таке обмін речовин? 3. Які процеси лежать в основі обміну речовин?<span><span>2. </span>4. На що витрачається енергія, яка виділяється при реакціях? 2.3. Вправа «Поміркуй» (Слайд 3). Поясніть, чому одна людина, пройшовши босоніж по підлозі, може застудитися і захворіти, а інша купатиметься взимку в льодяній воді й чудово почуватиметься. ІІІ. Підготовка до сприймання нового навчального матеріалу. Мотивація навчальної діяльності учнів. Метод «Відстрочена відгадка» (Слайд 4). Вчитель У 1496 році в замку міланського герцога Людовіко Моро відбулася передноворічна святкова хода під керівництвом художника і вченого Леонардо да Вінчі. Одним з його головних учасників був голий син бідного пекаря, повністю покритий золотою фарбою, з крилами і лавровою гілкою в руці — уособлення очікуваного Золотого століття. У розпал дійства хлопчик мав вилізти з фігури лежачого лицаря, який символізував минулий Залізний вік. Свято було перервано через раптове захворювання дружини герцога. Замок спорожнів. Хлопчик цілу ніч провів на кам’яній підлозі і захворів. Уранці його виявив Леонардо да Вінчі і відніс до себе додому, намагаючись вилікувати. Проте на четвертий день дитина померла. Довгий час причина його смерті залишалася загадкою. Передбачалася загибель від нестачі повітря або самоотруєння організму внаслідок припинення виділення поту. Але причина смерті була інша. Ви зможете її встановити після вивчення нової теми. Проблемне запитання: «Яка причина смерті «золотого» хлопчика?» ІV. Вивчення нового матеріалу Повідомлення теми уроку. Спільне з учнями визначення мети і завдань уроку.(Слайд 5) План пояснення нового матеріалу 1. Теплопродукція 2. Тепловіддача.</span><span><span>3. </span>3. Опіки 4. Обмороження. Вчитель 4.1 За звичайних умов у здорової людини </span><span>(фізичну роботу, біг на велику дистанцію тощо), процеси розщеплення органічних речовин активізуються і в результаті в її організмі утворюється дуже багато тепла. Організм як саморегульована біологічна система намагається позбутися його надлишку. У таких випадках віддача тепла збільшується за рахунок рефлекторного потовиділення (випаровування поту) з поверхні шкіри. Випаровуючись, піт швидко забирає з організму надлишок тепла. Процес потовиділення спостерігається і в спекотні літні дні. Метод «Займи позицію». Яке значення терморегуляції? (Слайд 14). (Якби не було терморегуляційних механізмів, до чого б призводило підвищення температури тіла до 42 °С або її надмірне зниження? Відомо, що при температурі 42 °С білки людини згортаються, а ферменти, які теж є білками, активні лише в інтервалі температур +36...+38 °С. Отже, терморегуляція має важливе значення для нормального функціонування організму людини.) При кімнатній температурі у роздягненої людини близько 20 % тепла віддається за допомогою випаровування. При однакових показниках температури тіла і навколишнього середовища спрацьовує лише один механізм віддачі тепла, пов'язаний із процесами потовиділення і потовипаровування. Охолодженню шкіри сприяє те, що для випаровування 1 мл поту витрачається 0,58 ккал. Швидкість випаровування залежить від температури і насичення водяною парою навколишнього середовища. Що вища вологість, то менш ефективним стає цей шлях тепловіддачі. Різко зменшується результативність тепловіддачі при перебуванні у воді або в щільному одязі.</span><span><span>6. </span>Практичне завдання. (Слайд 15). Майже третина тепла, що його віддає організм, виходить через шкіру. Це легко перевірити на простому досліді. Піднесіть долоню до щоки й тримайте її на відстані 1 см від неї. Що ви відчуваєте? </span></span>
Разнообразие природных зон сыграло определяющую роль в формировании
растительного мира Южного Урала. Высотная поясность, которой традиционно
характеризуется горный рельеф, усложнила его растительный состав.
Находясь в трех природных зонах, на территории Урала произрастают около
полутора тысяч растений.
Уральские горы являются своего рода пограничной грядой между
европейским и азиатским склоном. На вершинах гор высотой более километра
растительности практически нет: лишайники, тундровое разнотравье и
ягоды (брусника, голубика, водянка, качим уральский). С западного склона
произрастают таежные хвойно-широколиственные леса. Более распространены
сосновые и смешанные липово-сосновые вперемежку с дубом, кленом и
различными кустарниками.
В высокогорной части главное место занимают таежные леса из пихты,
сосны и лиственницы, которые некоторое время активно вырубались. На их
месте стали появляться осиновые и березовые перелески, чередующиеся с
лугами.
Выше тайги – преимущественно редкие и низкорослые леса, так называемое
криволесье. Нормальному развитию растений мешает короткий вегетационный
период, связанный с понижением температуры и увеличением каменистости
почв.
Что интересно, местами простая растительность чередуется с альпийскими
луговыми полянами, составленными из горца альпийского и ветреницы
пермской.
Ближе к равнинам сосновые и лиственные борки перемежаются обширными разнотравными степными зонами.
<span>1. Утрата отдельных хромосом – это
мутация а) геномная
2. Животные разных пород скрещиваются и дают плодовитое потомство, т.к.
это- б) это один вид
3. Дрейф генов может сохранять признаки, для организма в) оба ответа верны
4. Ламарк считал, что виды а) не существуют
5. Отношения между организмами одного вида – это борьба за существование
а) внутривидовая
6. Крупные систематические группировки возникают в результате а)
ароморфоза
7. Эволюционные факторы направляющего значения
в) естественный отбор
8. Если организмы скрещиваются, но дают не плодовитое потомство, то они относятся
б) разным видам
9. Признак с широкой нормой реакции б) надои
10. Большое влияние на генотип современного человека оказывает</span>