В этом рассказе говорится о корабельном враче,который любил путешествовать.Однажды ва время шторма корабль разбился, а Лэмюэля выбросило на берег.Очнувшись он увидел вокруг себя маленьких человечков. Он оказался в стране,Лилипутов.Но Гулливер сбегает от лилипутов и оказвается в другой стране, которая называетсяБробдингнег — государство великанов, где уже Гулливер оказывается своеобразным лилипутом.Но он скучает по дому и волей случая ему удается вернутся. Однако он путешественник и опять скучает по морю.<span>Потом он попадает на летающий остров Лапуту, затем попадает в страну гуигнгнмов. Гуигнгнмы — это кони, но именно в них наконец находит Гулливер вполне человеческие черты.</span> Ну вообщем книга состоит из 4 частей. И в двух словах ее не раскажешь. <span>Читай, не пожалеешь это точно!</span>
Борон менхаузен самый правдивый человек на свете!
1 часть конь на крыше:
я ехал зимой на коне. конь устал и я тоже хотел спать. на пути нет ни одной деревушки. пустое поле ни дерева, ни кустика, лишь маленький колышек торчит из под снега, там я привещао своего коня и лен рядом. утром я проснулся в деревне и не понял что произошло,конь висит на крыше колокольни. оказалось, вечером этот городок засыпало снегом и торчаоа только верхушка креста. я выстрелил в уздечку и попал прямо в цель, потому что я всегда был отличным стрельцом.конь спустился ко мне, я вскачил на него и как ветер понеся домой
У частинах від 1 до 4 описано життя дитини і матері. Жінка підкидає дитину під воротами двох старих бездітних хуторян Насті і Трохима. Ідилічно змальоване їх подружнє життя: вони зростали разом, побрались, важкою працею заробили собі статок. Але велика печаль спіткала обох — не мали вони дітей. Тому великою радістю для старих став їх прийомний син Марко. Через деякий час у домі з’являється молодиця, яка проситься у найми, бо ж тепер багато клопотів, у домі дитина. Важливим моментом у сюжеті повісті є готовність Ганни служити за будь-яку плату. Але вражає справедливість, чесність, вміння поважати працю Трохима. Він твердо знає, що важка праця коштує хороших грошей. Наймичка несамовито працювала, у рядках поеми описано як день і ніч не відходила молодиця від Марка, робила важко і самовіддано, спокутувала чим могла свій гріх. І тільки вночі дозволяла собі плакати. З четвертої по восьму частину Марко — дорослий, його мати-наймичка уже стара жінка. Марко чумакує, його прийомну матір поховали, а старий дід ледь пережив таку втрату. Перенести це нещастя йому помагала Ганна, вона весь цей час у родині, помітно, що вже давно вона стала її членом. Наймичку питає Трохим про те, з ким слід одружувати Марка. Мудрою і вистражданою колись була порада наймички. Нехай сам чоловік вибирає собі пару, саме так вчиняють люблячі й розумні батьки. Не шукаючи вигоди, вони дають дитині самій вибирати собі долю. Але відмовляється стати наймичка запрошеною матір’ю. Насправді вважає себе жінка великою грішницею, бо підкинула свою дитину. Суворо вона себе карає, а ще й скромна за характером і бідна, тому думає, що не має ані морального, ані соціального права сидіти запрошеною матір’ю на весіллі серед чесних і багатих людей. Уходить Ганна замість весілля у паломництво до Києва. Дорогою Працює, а коли вертається до Марка, завжди гостинці несе всій родині. Тільки собі нічого не купує. Така самовідданість породжує і у невістці Катрі повагу до старої. Вона миє старій ноги, пропонує відпочинок і подальше спокійне життя у родині. Але Ганна продовжує спокутувати, вимолювати свій гріх: до самої смерті ходить молитися у Київ. І тільки перед самою смертю повертається до Марка. Готова вона унести таємницю народження Марка із собою у могилу, але той уже повернувся з чумакування. І зізнання матері стає кульмінацією поеми. Жінка вважає, що все життя «каралася», тобто себе карала за свій гріх, а перед смертю можна сказати, що вона справжня матір Марка. Дуже зрадів Марко, бо любив Ганну все життя як матір. Але своїм останнім покаранням зробила Ганна неможливість відчути синовнє визнання і любов.
Рассказ названа" теплый хлеб" потому что затронута тема хлеба, которой связана с чертами характера человека . К примеру в начале рассказа коню дали чёрствый хлеб , потому,что он сначала был злым и жадным, а в конце рассказа он дал коню мягкий хлеб потому что стал добрым и щедрым .
Она не может говорить,только повторять последние сказанные слова.