Общим для гемоглобина и фибриногена крови является то, что они
1)транспортируют кислород
2)являются белками крови
3)участвуют в свёртывании крови
4)определяют группу крови
Коли ви бачите безногого плазуна, перше, що спадає на думку — змія! Однак це не завжди так. Функціональна відсутність кінцівок багаторазово та незалежно виникала у лускатих рептилій — ящірок, змій та амфісбен — оскільки така конструкція тіла дає її власнику багато переваг.Змії стали найуспішнішою «безногою» лінією, яка з часом дала початок приблизно 3000 видів. Вони пристосувались майже до всіх придатних для життя місць: від верхівок дерев та відкритого океану до землі під нашими ногами.Відсутність кінцівок тісно пов'язана з риючим способом життя. Багато безногих ящірок проводять своє життя під землею, а за ведучою гіпотезою про походження змій, всі вони еволюціонували від риючих предків (хоча деякі вчені вважають, що попередниками змій були водні рептилії, відомі як мозазаври).Існує декілька ознак, за якими можна відрізнити змію від більшості безногих ящірок. Наприклад, змії мають, як правило, відносно довше тіло та коротший хвіст, ніж їх безногі кузини. Крім того, змії, на відміну від ящірок, не мають повік та зовнішніх вух. До того ж, багато «безногих» ящірок насправді мають крихітні рудиментарні кінцівки, в той час як змії зазвичай не можуть похизуватись ніякими зовнішніми придатками.Існують також деякі екологічні відмінності. Більшість змій харчуються нерегулярно, компенсуючи це тим, що з’їдають відносно велику здобич за раз, в той час як ящірки, як правило, харчуються дрібними істотами, такими як комахи, компенсуючи це їх великою кількістю.<span>Проте ці правила не універсальні. Пітони та удави, наприклад, мають рудиментарні задні кінцівки, які самці використовують під час залицяння і спаровування. Безнога ящірка ліаліс смугастий (<em>Lialis burtonis</em>) — не має повік. І харчується вона як змія — нападає на інших ящірок до половини власної ваги, душить та ковтає цілком. (Так, <em>Lialis burtonis</em> — дивовижна маленька бестія.)</span>
Сердечная мышца – это орган, представляющий собой полость неправильной формы в виде немного уплощенного конуса. Оно принимает кровь из системы вен и выталкивает ее в артерии. Состоит сердце из четырех камер: двух предсердий (правого и левого) и двух желудочков (правого и левого), которые разделены перегородками. Стенки желудочков более толстые, стенки предсердий относительно тонкие.
В левое предсердие входят легочные вены, в правое – полые. Из левого желудочка выходит восходящая аорта, из правого – лёгочная артерия.
Левый желудочек вместе с левым предсердием составляют левый отдел, в котором находится артериальная кровь, поэтому его называют артериальным сердцем. Правый желудочек с правым предсердием – это правый отдел (венозное сердце). Правая и левая части разделены сплошной перегородкой.
Предсердия соединены с желудочками отверстиями с клапанами. В левой части клапан двустворчатый, и называется он митральным, в правой – трехстворчатый, или трикуспидальный. Клапаны всегда открываются в сторону желудочков, поэтому кровь может течь только в одном направлении и не может вернуться назад в предсердия. Это обеспечивается за счет сухожильных нитей, прикрепленных одним концом к сосочковым мышцам, находящимся на стенках желудочков, другим концом – к створкам клапанов. Сосочковые мышцы сокращаются вместе со стенками желудочков, поскольку представляют собой выросты на их стенках, и от этого сухожильные нити натягиваются и препятствуют обратному кровотоку. Благодаря сухожильным нитям, клапаны не открываются в сторону предсердий при сокращении желудочков.