Провідні тканини:
У більшості голонасінних немає судин, ситоподібні трубки без клітин-супутниць (але є альбумінові клітини<span>, які виконують ту ж функцію, що й клітини-супутниці)
</span><span>У покритонасінних є судини, ситоподібні трубки з клітинами-супутницями
</span>Розмноження:
<span>У покритонасінних органом розмноження є квітка, в зав'язі якого формуються насіння (плід) після запліднення. Він складається з тичинок - чоловічих статевих органів, маточки - жіночого статевого органа (з нього буде розвиватися плід), віночка з пелюстками, квітколожа і квітконіжки. Квітка розрізняється за формою, забарвленням і кольором в залежності від виду рослини.
</span><span>У голонасінних рослин цю функцію виконує видозмінений пагін - шишка, яка може бути чоловічого чи жіночого, про що легко судити з її розмірами. Саме на її лусочках розвиваються семязачатки, і згодом утворюється насіння.
</span><span>Наявність квітки,плодів:
У покритонасінних-квітка наявна.
У голонасінних квітки відсутні.
Листки:
Присутні і в покритонасінних і в голонасінних.
Поширення:
</span><span>У голонасінних це відбувається за допомогою вітру. Тому насіння забезпечені виростами, придатками крилоподібні форми і перетинчастого будови. Руху повітря здатні поширювати такі насіння на значні відстані, чим забезпечується розширення ареалу того чи іншого рослини.
</span><span>У покритонасінних рослин способи поширення насінин більш різноманітні. Це відбувається за участю вітру, комах, птахів, ссавців, людей. Деякі насіння мають причіплювання і вирости, здатні чіплятися за одяг або шерсть тварин і так долати великі відстані. Багато плоди мають соковиту солодку м'якоть, їстівну для людей і тварин, що також забезпечує поширення насіння.</span><span>
</span>
За такие задачи розгами пороть нужно...
Итак, сокол сожрал 10×20 = 200 грам воробьятины.
Если убрать воду (считать на чистую воробьятину), то выходит, что он слопал
(200грамм×30%)/100% = 60 грамм.
По правилу экологической пирамиды соколу досталось 10% от этих 60 грамм.
То есть 6 грамм.
Ответ: масса сокола увеличится на 6 грамм.
40)в ; 41)б ; 42)г ; 43)в ; 44)в ; 45)в ; 46)б ; 47)г ; 49)б ;50)а
Разнообразие видов — показатель благополучия сообщества или экосистемы в целом, так как его уменьшение часто указывает на неблагополучие гораздо раньше, чем изменение общего числа живых организмов. Разнообразие видов — признак устойчивости сообществ, т. е. чем больше разнообразие, тем более устойчивым является сообщество к внезапным изменениям условий окружающей среды. Это связано с тем, что в случае исчезновения какого- либо вида его место займет другой вид, близкий по специализации к выбывшему из сообщества.