Бо Київ - це місто повний чудес . якщо прогулятися по ньому можно побачити багато гарних будівель і дізнатися про минуле міста . це дуже цікаво
За що я люблю Україну?
06.03.11, 18:18 Ми любимо тебе, Україно! любов, україна
Траплялося, що я мріяв жити в Японії, Греції, Китаї, Австралії, Америці… і ці бажання були настільки сильні, що я ненавидів долю, яка визначила Україну як мою Батьківщину! Та я задумався, чи є на світі ще одна така країна: бідна і багата водночас, красива та брудна, велика і несміла…
Чарівні краєвиди, безмежні поля, багата земля, чисті ріки, - це все – моя Україна. А щирість та доброта моїх співвітчизників відомі далеко за її межами.
Чи можна не любити країну, в якій народився я, мій брат, сестричка, батьки, друзі? Як не любити нашу пісню, танок, мелодію осіннього лісу, зимову завірюху, весняні переспіви та медові пахощі літа. Я люблю її за очі кохані, за усмішку сонечка, за купола Києво-Печерської Лаври, за Хрещатик у Києві та Сумську в Харкові, за відпочинок в Криму та Карпатах, за привітні гостини у Львові та Гоголівські вечори в Диканці, за Шевченка-поета та Шевченка-футболіста, за мрію, за щастя, за мир та розуміння. Я кохаю палко, без міри , мову вкраїнську мою.
Не даремно птахи з теплих країв повертаються до України, соловей дарує свої пісні, лебеді – вірність, а голуби – надію на майбутнє.
Не знаю, чи думали ви, що буде, коли покинете Україну. Я думав і не раз. Думав, що зможу, що хочу та мрію. Але все не так. Я, мов калина, яку пересаджують з місця на місце, приймуся, буду рости, але мій цвіт, мій аромат не буде такий яскравий, не такий рідний.
Коли Василь Васильович відчиняє кватирку, в кімнату разом з гуркотом моря влітають холодні краплини. Будинок, де живе директор школи, стоїть біля самісінького моря. З ганку можна спостерігати, як біля берега плавають прозорі медузи і повзають краби.Лампа з зеленим абажуром освітлює круглий стіл з купою школярських зошитів і всю невеличку кімнату. У кутку – етажерка, біля стіни – шафа з книжками. Карта земних півкуль займає майже півстіни. Поряд з етажеркою націлилась у стелю довжелезна підзорна труба на залізному триніжку. Василь Васильович жартома зве її телескопом. Мабуть, це найдорожча для нього річ у кімнаті.Директор школи захоплюється астрономією. Тихими зоряними ночами він виносить свій "телескоп” на ганок і наводить його на небо. Зорі мерехтять перед його очима, таємничі планети проходять свою путь. А недалеко внизу зітхає сонне море…<span>Василь Васильович сідає за стіл, присуває купу зошитів. Треба перевірити, як написали учні диктант. Адже він не тільки директор, він викладає мову й літературу. Василь Васильович заглиблюється у роботу</span>
Пропоную скласти такі речення з додатками:
⇒Вчора я пішла з останнього уроку математики, щоб відвідати лікаря.
(уроку, математики, лікаря)
⇒ На небі хмаринки закрили сонечко. (сонечко)
⇒ Вчителька викликала нового учня до дошки, щоб перевірити його знання. (учня, знання)
<span> Додаток означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. Підкреслюється пунктиром - - - - - - - - -. </span>
Кажуть: «Умієш працювати — вмій і відпочивати». Я намагаюся витрачати вільний час не просто на задоволення, а й на щось корисне.
Я приходжу зі школи, роблю домашні завдання, а потім іду грати з друзями у футбол або до спортивної секції — я серйозно займаюся альпінізмом і тенісом. Коли повертаюся додому, зазвичай маю вільний час. Допомагаю мамі вимити посуд або батькові — щось відремонтувати в домі (чи ми йдемо до гаражу щось полагодити в машині). Потім ми граємо в різні ігри — шашки, шахи, нарди. Крім того, я дуже люблю читати.