Арктические пустыни и тундра: зона арктических пустынь находится в Севером Ледовитом океане, на островах, покрытых льдами;из растений встречаются мхи и лишайники,в целом растительный мир очень скуден; среди животных встречаются хищники, так как травоядным здесь нет пищи ,и птицы которые прилетают за зимовку.
В зоне тундры растений становится больше, встречаются карликовые березки и карликовые ивы, мхи и лишайники, кустарнички (клюква, брусника, морошка) и грибы.
Животный мир богаче, чем растительный, так как растительной пищи мало.
Характерной особенностью тундры являются болота, так как здесь очень сильная увлажненность и низкие температуры, поэтому влага не успевает испариться.
<span>1.Б) Южная Америка, Австралия, Северная Америка, Евразия, Антарктида, Африка.
2 А) Ф.Магеллан,
3.А) Материков, океанов, государств и их частей.
4 В) 2 слоев
5.Б) низменности, плоскогорья и возвышенности.
6. В) субтропический, субэкваториальный, субантарктический
7. Б) высокого давления
8.В) Атлантического, Индийского, Южного
9. А) Анды,
10.В)экваториальный
11 Б) Нил, Конго, Нигер.
12.А) Бразилия, Аргентина, Чили
13.Б) Аппалачи
14. Б) Миссисипи, Миссури, Юкон
15.Б) сумчатые
16.А) в основном травянистые растения
17 Б) индейцы
18. А) положительные
19 Б) низкий
20 А) Амазонка
21 А) Мексика
22.А) негроидной
23.Б) Южного
24. А) европеоиды
25 НЕТ ВЕРНОГО ВАРИАНТА
</span>
Україна є однією з найбільших держав Європи — її площа становить 603,7 тис. квадратних кілометрів. За розмірами вона перевищує такі країни, як Франція (544 тис. квадратних кілометрів), Іспанія (505 тис. квадратних кілометрів). Наша країна займає більш як 5,7 % території Європи.
Крайня північна точка території України розташована на державному кордоні з Російською Федерацією біля с. Грем'яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області. її координатами є 52° 22' пн. ш. і 33° 11' сx. д. Крайня південна точка — мис Сарич у Криму — має координати 44° 23' пн. ш. і 33° 44' сх. д. Найзахідніша точка держави — в Закарпатській області поблизу міста Чоп. Координати цієї точки - 48° 05' пн. ш. і 22° 08' сх. д. Крайня східна точка знаходиться на околиці села Червона Зірка Міловського району Луганської області. Вона має координати 49° 15' пн. ш. і 40° 05' сх. д.
Відстань за прямою лінією між крайньою північною та південною точками становить 893 км, між західною і східною — 1316 км. Географічний центр України (перетин середнього меридіана з середньою паралеллю) знаходиться на околиці районного центру Добровеличківки в Кіровоградській області. Координати цієї точки 48° 23' пн. ш. і 31° 10' сх. д.
Україна безпосередньо межує з сімома країнами світу: на північному заході і заході — з Польщею; на заході — із Словаччиною та Угорщиною; на південному заході — зРумунією і Молдовою; на сході і північному сході — з Росією; на півночі — з Білоруссю. Загальна довжина сухопутних кордонів України становить 5684 км. Морські кордони України мають довжину 1959 км (у Чорному морі — 1559 км, Азовському — 400 км).
Загальна протяжність усіх кордонів держави на морі й на суходолі — 7643 км. Україна має широкий, більш як 2590-кіло-метровий вихід до країн Центральної та Західної Європи.
Нині, коли утверджуються добросусідські відносини між державами, Україна може мати великі економічні вигоди від особливостей свого географічного положення. Вона розміщена так, що її ніяк не можна обминути підчас прокладання нових європейських комунікацій або ж експлуатації уже діючих. За рахунок плати за транзит щороку можна одержувати великі прибутки у валюті чи поставках у вигляді нафти, газу та ін. Велику користь держава може мати і від використання українських портів на Чорному та Азовському морях та на Дунаї.
З географічним положенням, розмірами території пов'язана значна різноманітність природних, економіко-географічних, етнічних особливостей України.
Територія України розташована у помірному поясі Північної півкулі. Цим визначаються головні риси її фізико-географічних умов. Вона знаходиться в межах двох велетенських тектонічних структур: давньої докембрійської Східноєвропейської платформи та молодого Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу. З цим пов'язані різноманітність геологічної будови території України та її багаті поклали корисних копалин. Тут представлено всі гірські породи, якими складена земна кора: від найдавніших — архейських — до сучасних — четвертинних. Давня платформа перекрита товщами палеозойських, мезозойських та кайнозойських порід, що залягають горизонтально, тому в сучасному рельєфі вона виражена великою Східноєвропейською рівниною. Ділянки Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу в межах України представлені Карпатськими та Кримськими горами.
Через Україну проходить вісь високого атмосферного тиску материка Євразія. її територія перебуває під впливом західних повітряних мас, що приносять циклони, а також тих, що пов'язані з впливом Азорської та Азіатської областей високого тиску. Крім циклонів з Атлантики на територію України надходять повітряні маси, що формуються над Арктикою, Середньою і Малою Азією.
Чорне море, що омиває територію України з півдня, через Босфор, Мармурове море, протоку Дарданелли, Середземне море, Гібралтарську протоку сполучається з Атлантичним океаном. Водними артеріями Дніпра і Дунаю Україна зв'язана з багатьма європейськими країнами. Цим забезпечуються економічні зв'язки з Білоруссю, країнами Балтії, Польщею.
На рівнинній території України поширені широколисті і мішані лісові, лісостепові, степові та сухостепові ландшафти помірного поясу. І тільки на південних схилах Кримських гір знаходяться субтропічні ландшафти середземноморського типу.
Чока́н Чинги́сович Валиха́нов (каз. Шоқан Шыңғысұлы Уәлихан, настоящее имя — Мухамме́д-Хана́фия (каз. Мұхаммед Қанафия); ноябрь 1835, орда-зимовка Кунтимес, Аман-Карагайский внешний округ, Омской области, Российская империя — 10 апреля 1865, урочище Кочен-Тоган, Семиречье) — казахский учёный, историк, этнограф, фольклорист, путешественник и просветитель, офицер Генерального штаба Российской императорской армии, разведчик[1][2].
Выпускник Сибирского кадетского корпуса.
Исследования Валиханова печатались в трудах Русского Географического общества, также выходили в Берлине (1862 год)[источник не указан 1777 дней], в Лондоне (1865 год)[3] (фр. «La Nouvelle géographie universelle») Элизе Реклю. Собрание сочинений в пяти томах Ч. Валиханова вышли в Алма-Ате в 1961—1972 гг. и повторно в 1984—1985 гг.
НАДО СМОТРЕТЬ КАКИЕ ПЛИТЫ, ПЛАТФОРМЫ ЛЕЖАТ В ОСНОВАНИИ РАВНИН, К КАКИМ СКЛАДЧАТЫМ ПОЯСАМ ПРИУРОЧЕНЫ ГОРЫ