Стихотворение выражает некую страсть к Беларуси, писатель указывает на то, что эта страна ему родна, люба. Он указывает на красоту к стране, к её природе.
Картина Екатерины Билокур - "Богдановский
яблоки "завораживает насищенистю цветов. Это замечательный натюрморт, в котором удачно переданы яркие яблоки, темная подставка, и неповторимая, весенняя, расцвела яблоня, на которой сидят птички и любуются богатым урожаем. Полотенце на котором лежат фрукты, будто сказочный, переливается и подчеркивает всю красоту сочных плодов, так и манят откусить их.Пташечкы сидят на ветвях и как воспевают все величие увиденного и призывают всех полюбоваться увиденным.
Чтобы жить среди людей, нужно держать окружающую среду в чистоте.Нельзя бросать мусор на улице.На отдыхе после себя закапывать мусор и костер.Нельзя загрязнять питьевые источники.Если мы не спасем этот мир то все окружающее погибнет
Легенда – це переказ про яку-небудь історичну подію, викладенний в
художній, поетичній формі. Якщо розглядати поняття легенди
ширше, то можна сказати, що це – фольклорний твір з елементами
чудесного, але, тим не менш, сприйманого як достовірне. Наприклад, як
легенда про подорож Одісея, або про Троянську війну та Троянського коня.
<span>Легенда – це не казка, приблизний синонім поняття міф. Як правило у
легенді, міститься додатковий релігійний або соціальний пафос.
</span>
Літо́пис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.
Назва «літопис» походить від структури літопису, де твори починались зі слів «в літо». Літописи — важливі пам'ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов'янської історії з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про походження східних слов’ян,
зародження у них державної влади, про політичні, економічні та
культурні взаємини між собою та з іншими народами, тощо. Велике значення
літописи мають для вивчення історії української літературної мови.
Мова більшості літописів книжна, близька до церковнослов'янської, а у
період XV—XVIII ст. частина литовських літописів пишеться
латиною.Україна має давні власні літописні традиції, які закладені ще на
світанку виникнення писемності на Русі