Більше діла — менше слів.Будь господарем своєму слову.Мовивши слово, треба бути йому паном.Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.Від красних слів язик не відсохне.Від солодких слів кислиці не посолодшають.Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.Від теплого слова і лід розмерзається.
Невихована Катя.Вона не вміє слухати співрозмовника. Ще вона балаболка.Це ж треба стільки друзей обзвонити!А ще вона сама,мабуть, не виконала домашнє завдання, бо телефонує і телефонує.
<span>Михайлик дуже розумна і розвинена дитина. Bi<span>н </span><span>сам навчився читати і з того часу перечитав всі книги, що «ще не встигли докурити в селі». З надзвичайним задоволенням ходить він до школи. Його не лякає навіть те, що по холоду доводилося бігти на заняття без чобіт. Але Михайлик пізнає навколишній світ не тільки в школі. Багато казок та легенд розповідає хлопчику мудрий дід Дем’ян. З щедрівок, які взимку співали селяни, він дізнається про народні звичаї та прикмети. Батько привчає сина до хліборобської праці, а мати виховує в ньому любов до природи: «роси, легенького ранкового туману, п’янкого любистку, м’яти, макового цвіту, осіннього гороба і калини», вчить розуміти її. Саме тому Михайлик такий чуйний і уважний </span>до світу природи. Його ніжна душа прагне дива. Він мріє, щоб люди ніколи не «одлітали» з села. Хлопець вміє співчувати чужому лиху, прагне допомогти бідним людям з голодного краю.</span><span>Мені дуже сподобався Михайлик за його щире серце, чесну і доброзичливу вдачу. Я захоплююсь його чуйністю до природи, а також багатою уявою. Мені здається, що цей хлопець, коли виросте, стане прекрасною людиною, яка буде любити рідний край, працювати для нього.</span>
Наші милі домашні тварини здаються нам унікальними, несхожими на інших собак чи кішок. Дивишся на Тузика чи Мурку, і здається, ніби все розумієш, про що він тобі каже. Хоча розмова ваш відбувається на різних мовах.
<span>А як же спілкування з іншими тваринами? А з птахами? Пізнав людина мови звірів? </span>
<span>Учені не раз намагалися проникнути в світ тварин і навчитися спілкуватися з кожною живою істотою на їх мові. Одному досліднику вдалося записати на магнітофонну стрічку звуки, які видають шпаки, коли їм загрожує небезпека. Потім він включив магнітофон із записом. Коли птахи почули сигнал небезпеки - відразу полетіли. </span>
<span>Відомо багато випадків, коли тварин навчили говорити. Так, у дресирувальника Дурова собачка могла вимовляти слово «ма-ма». Один кіт заговорив ... по-азербайджанські. Ворону навчили рахувати до чотирьох, а вовка - до десяти. У цирку можна часто побачити, як звірі й птахи складають і віднімають числа (це і слони, і мавпи, і папуги, і собаки, і кози). </span>
<span>Папуги, шпаки, ворони дуже добре вміють вимовляти слова і навіть пропозиції, наслідуючи людського голосу. Один папуга вивчив 120 слів! </span>
<span>Всі знають, як різноманітний «мова» кішок і собак, особливо домашніх, які живуть поруч з людьми. Деякі з них дуже люблять «поговорити» з господарем. Біологи вважають, що дорослі дресировані собаки розуміють до 120 слів людської мови. </span>
<span>Всі тварини користуються звуковими сигналами. Так, курка видає більше 10 сигналів, свиня - понад 20, дельфін - понад 30, соловей - кілька десятків. Ці сигнали висловлюють гнів, страх, заклик, задоволення. </span>
<span>Відомий випадок, коли чоловік із дружиною взяли в будинок малятка шимпанзе на ім'я Вікі і виховували її як свою власну дочку. Вікі навчилася говорити «тато», «мама», «чашка» і ще кілька слів англійською мовою. Але найбільше вона любила говорити з допомогою жестів або за допомогою картинок. Подружжя вирішило навчити її мови жестів. </span>
<span>Вони давали їй картинки, іграшки, книжки. Віккі навчилася малювати, користуватися посудом, зубною щіткою. За три роки вона вивчила 132 знака американського жестової мови. Розуміла кілька сотень інших знаків. Але говорити більше вона так і не навчилася. </span>
<span>Вчені прийшли до висновку, що голосовий апарат мавп не пристосований до членороздільної мови. Уміння видавати звуки, подавати сигнали, навіть повторювати слова зовсім не означають, що тварини мають такий же мовою, як і людина. </span>
<span>Але все-таки деяким навичкам людської мови тварин можна навчити. </span>
<span>Вчені з'ясували, що легше за все навчити людському мови дельфінів. Дельфіни легко запам'ятовують і відтворюють слова, розуміють їх значення. У дельфінів відмінний голосовий апарат. Вони дуже товариські, люблять грати, допомагають один одному. Якщо один з них поранений і не може виринути, то інші піднімають його нагору, щоб він ковтнув повітря. Відомі випадки, коли дельфіни рятували потопаючих в море людей. </span>
<span>Дельфіни спілкуються не лише між собою. Коли черепахи вирушають до Нікорабскім островам відкладати яйця, їх супроводжують дельфіни. Черепахи не відразу виходять на берег, а чекають сигналу дельфінів, які оцінюють обстановку на узбережжі. </span>
<span>Тварини, як і люди, мають свої умовні звуки, жести. Вони багато чого б нам розповіли, багато намагаються донести і зараз. Було б добре, щоб людина завжди розумів тварин, розмовляв на мовах людських і звірячих, але залишався при цьому завжди тільки людиною.</span>
Моя кімната невелика,але дуже затишна.Мені в ній зручно,бо тут є все,що мені потрібно.Кімната квадратної форми,дуже світла,тому що велике вікно виходить на південь.Перед вікном стоїть письмовий стіл з настільною лампою,поряд з нею підставка для олівців і ручок.Біля столу стілець.Біля стіни поряд із столом-книжкові полиці на яких стоять мої улюблені книги і шкільні підручники.Біля іншої стіни стоїть моє ліжко,над ним висить картина .В кімнаті стоіть шифанер,з моєю одежою,і комод із постіллю.На комоді сидять мої улюблені м"які іграшки:слон,ведмідь і собака.На підлозі лежить килим світло-кремового кольору,на стінах шпалери світло-зеленого кольору,меблі теж світлого кольору.Ось така моя кімната.