Письменники свои твори пишуть в книги
1
То ще було за царя Гороха.
3
Теж мені,носа задер.
<em>Безсердечний..............</em>
Яскраво світить сонце. Легкі білі хмарки біжать по небу, поспішаючи і озираючись, ніби боячись, що їх наздоганяють важкі темно-сірі дощові хмари. Прохолодний вітерець розхитує пожовтівші крони дерев, немов уколисуючи. Все частіше чутно клич перелітних птахів, видно ключі журавлів и зграї ластівок. З кожним днем стає холодніше, сонечко не так охоче дарує своє тепло, а ніч все ближче і ближче підкрадається до дня, не даючи йому місця, закриваючи сонце.
Такі мої останні вересневі дні...
Найдорожче, що є у людини – це її сім’я, рідні та близькі. Здорова, міцна, дружня родина – це запорука успіху в усьому: у навчанні, в особистому житті. Тільки разом люди можуть здолати, нездоланні труднощі свого життя.<span> Моя сім’я дуже дуже дружня:мама, тато, моя сестричка і я. Ми любимо один одного, і завжди готові прийти на допомогу у важку хвилину. У кожної сім’ї є свої традиції, дати, події та спогади, з якими пов’язані першів почуття,хвилювання якими вона дуже дорожить. У нас традиція – збиратися на Великдень всією родиною і згадувати найтепліші спогади. Так приємно бачити радісні та такі ж милі обличчя моїх батьків, бабусь, дідусів які сидять передімною. Їхні очі сповнені любові, ласки, тапла до своїх найрідніших донечок і онучок. І мама каже, що для них з татом бачити нас такими дружніми, радісними-це щастя!!! Я поки цього не розумію, але потім обов’язково збагну цю істину під назвою – сім’я!</span>