1. Чукотское море2. Входит в состав Северного Ледовитого океана3. Чукотское море - окраинное море Северного Ледовитого океана4. Занимает положение между параллелями 76° и 66° с.ш.5. Между мередианами - 180 ° в.д. и 156° з.д.6. Площадь моря: 589.600 км²7. Омывает Российское побережье иохотского моря на востоке соединяется с морем Бофорта, которое, в свою очередь, омывает Американское и Канадское побережье8. На западе соединяется с Восточно-Сибирским морем проливом Лонга.На востоке соединяется с морем Бофорта в районе мыса Барроу.На юге соединяется с Беринговым морем Тихого океана Беринговым проливом.9. Тип Чукотского моря: окраинное10. Максимальная глубина моря: 1256 метров11. Средняя глубина моря - 71 метр, глубина распределяется вследствие гористой местности12. Климат на побережьях Чукотского моря - морской, во внутренних районах - резко континентальный. Распространена вечная мерзлота. Обычно, зима здесь длится 10 месяцев.13. Чукотское море расположена на шельфе с глубинами 35-60 метров. Встречаются отмели до 13 метров. Дно порезано двумя каньонами с глубинами от 90 до 160 метров. Дно моря покрыто рыхлым илом с песком и гравием.
Плюсы и минусы жизни в селе
+ свежий воздух, лес, озеро, рыбалка, пляж, значит лучше здоровье
+ свой огород, урожай и экологически чистые продукты
+ красивые пейзажи
+ свой дом и хозяйство
- отсутствие дорог
- мало людей
- далеко находятся больница, школа, магазин
- вместо ванны баня (хотя не во всех домах)
- легковерны и наивны, верят в разные мифы и басни, особенно телевизору
- сплетни и ссоры с соседями
- низкий уровень культуры, так как заняты сельским хозяйством
Плюсы и минусы жизни в городе
+ рядом магазины,
+ больница
+ школа
- грязный воздух, смог, дым
- много машин, опасность на дороге
- многоэтажные дома, маленькие квартиры
- грязная вода
- мало деревьев, цветов, вокруг один асфальт
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/8280436#readmore
Майбутній розвиток України в умовах глобалізації неможливий без вирішення низки питань стосовно підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору та забезпечення продовольчої безпеки країни. Серед ключових пріоритетів окреслених вище напрямів є формування політики раціоналізації та ресурсозбереження, вихідною інформацією для розробки засад якої є визначення впливу природного чинника на продуктивність сільськогосподарського виробництва, що і є метою статті.Дослідженням проблематики раціонального використання та охорони природних ресурсів займалися О. Балацький, Д. Добряк, С. Дорогунцов, М. Зубец, Ю. Івашкевич, Л. Новаковський, П. Саблук, В. Трегобчук, А. Третяк, М. Хвесик, А. Яцик. Розробку ймовірних сценаріїв майбутніх кліматичних змін та їх впливу на довкілля й соціально-економічний стан проводили Т.Адаменко, Р. Кріст, Дж. Нельсон, Н. Стерн та ін. Проте, питання впливу природного фактору на сільгоспвиробництво у вітчизняній практиці залишається маловивченим та таким, що потребує подальших розробок.Лише за умови раціоналізації природокористування можливе забезпечення переходу на ресурсоощадне виробництво та унеможливлення глобальних ризиків техногенного й антропогенного характеру, а також виходу аграрного сектору з кризи. Ресурсозберігаюча діяльність розглядається як збалансована система організаційно-економічних, техніко-технологічних, нормативно-правових та еколого-соціальних інноваційних заходів, що спрямовані на раціональне використання природних, матеріальних, трудових, енергетичних, фінансових та комунікаційних ресурсів підприємства чи галузі з метою отримання екологічного, економічного та соціального ефекту та якісної продукції [1].Неможливо розглядати раціоналізацію використання природних ресурсів у сфері агровиробництва поодинці. Лише комплексний підхід дозволить провести аналіз всіх природних чинників та встановити їх вплив на продуктивність сільськогосподарського виробництва.Відомо, що на обсяги та собівартість майбутнього врожаю сільськогосподарських культур впливає ряд факторів, які можна розділити на три основні групи. Перша включає організаційно-технічні умови господарювання, куди відносяться площа та стан поля; забезпеченність процесу кваліфікованими кадрами та високопродуктивною технікою; наявність якісної дорожньої мережі. Друга група включає біологічні особливості сільськогосподарських культур; рівень агротехнічних заходів; якісний стан ґрунтів; склад і стан меліоративних споруд, за допомогою яких регулюється водний режим кореневмісного шару ґрунту. До третьої групи відносять показники, що характеризують природні умови окремих об’єктів: кількість, час та характер атмосферних опадів протягом року, в цілому, та вегетаційного періоду, зокрема; температурний режим повітря та ґрунту, що впливає на строки проведення польових робіт. Такий поділ обумовлений тим, що на фактори перших двох груп можна вплинути технічними засобами, агромеліорацією, селективними шляхами (антропогенний вплив), а ось фактори третьої групи залежать від комплексу природних умов. Отже, показники, що характеризують вплив факторів першої і другої групи, можуть враховуватися для окремих регіонів із схожими природними умовами, а показники, що належать до третьої групи, слід застосовувати локально, для кожної системитизації
Беларусь граничит с Украиной ( как таковой пользы от этого нет) Уровень развития этой страны невысок. (Наверняка ты наслышан(а) о событиях на Украине). Т.к. в последнее время на Украине произошел гос. переворот и сотрудничиство с этой страной несет только убытки.
Россия. У России высокий уровень развития (Россия крупнейший продавец на рынке нефти, газа и т.д.) Беларусь отправляет на российский рынок продукты (Мясо, картофель и т.д.)
Ну и все) с одной стороны Украина, со всех других Россия.