Скажи:
Той осенью пришёл князь с татарами.Он хотел захватить русскую землю .Но россияне и их князи оказались сильнеё.
В XIX веке Россия добилась впечатляющих успехов в области культуры. В мировой фонд навечно вошли произведения многих русских художников. Завершился процесс формирования национальной культуры.
В истории русской культуры конец XIX – начало XX в. получил название «серебряного века» русской культуры, который начинается «Миром искусства» и заканчивается акмеизмом.
В начале XX в. возник «русский авангард». Его представители К.С. Малевич, Р.Р. Фальк, М.З. Шагал и другие проповедовали искусство «чистых» форм и внешней беспредметности. Они были предшественниками абстракционизма и оказали огромное влияние на развитие мирового искусства.
<span>Изобретения подготовившие великие географические открытия: ветряные мельницы,винт,каравелла,мушкет,судно Галион.Одной из самых главных причин великих географических открытий португальцы и испанцы хотели открыть новый путь в Индию, потому что войска Турции не всех пропускали в Индию и это было неудобно для торговых мировых тэндэнций специями,приправами,для того чтобы открыть новый путь в Индию,Христофор Колумб отправился в мореплавание,которое спонсировала королева.В 1492 году Христофор Колумб отрыл Америку , думая что он приплыл в Индию.И только в 1503 году А.Веспучи переоткрыл Америку и Америка встала числица официально как материк.</span>
«Ленинградское дело» — серия судебных процессов в конце 1940-х в начале 1950-х годов против партийных и государственных руководителей РСФСР в СССР. Жертвами репрессий стали все руководители Ленинградских областных, городских и районных организаций ВКП, а также почти все советские и государственные деятели, которые после Великой Отечественной войны были выдвинуты из Ленинграда на руководящую работу в Москву и в другие областные партийные организации.
«Ленинградское дело» (дело русских национал-большевиков), процесс над русскими национал-большевиками в рядах коммунистической партии, организованный еврейскими большевиками в борьбе за власть над Русским Народом. Главной целью его было уничтожение «русской партии» в высших эшелонах власти СССР, а также разгром русских патриотов на местах.
«Слово о полку Ігоревім» являє собою мистецьку пам’ятку, присвячену давнім історичним подіям. У ній розповідається про невдалий похід князя Ігоря на половців. Але головний зміст твору сконцентрований навколо виголошеного автором заклику до єднання всіх руських князів задля збереження сили й незалежності Руської землі. Авторові «Слова» розповідь про трагічні події Ігоревого походу потрібна була для того, щоб дати узагальнення історичного шляху Руської землі від славних минулих часів і до часів розбрату і чвар між князями, коли держава потерпала й руйнувалася.
Заклик до єднання звучить і в так званому «Золотому слові» Святослава, яке зосереджує в собі філософський зміст поеми. Князь ніби передчуває повне руйнування держави від князівського розбрату. Автор «Слова» є виразником настроїв свідомих інтелектуальних представників руського населення, людей, що мислили масштабами історії, прозріваючи майбутнє. Його слова про силу руського духу, про необхідність єднання, про славну руську історію та величних руських князів передають дух епохи і водночас є своєрідним поглядом у далекі віки. Силою свого таланту невідомий автор XII століття начебто висловлює визначальну для історії нашої держави ідею. Саме тому ця надзвичайна пам’ятка не могла зникнути в пітьмі століть, не могла не зберегтися. Вона з’явилася у вісімнадцятому столітті, немов нагадування про те, що сила руського духу не вмирає, і сила ця в єднанні і любові.
«Слово» мало визначальне значення для розвитку подальшої руської, зокрема української літератури. Так, воно стало зразком для написання видатного твору російської літератури— «Задонщини», невеликого літературного твору, присвяченого перемозі Дмитра Донського на Куликовому полі. Так само під впливом «Слова» написаний інший твір — «Сказання про Мамаєве побоїще». Переклади пам’ятки являють собою надзвичайно прекрасні мистецькі тексти. «Слово» перекладали М. Шашкевич, М. Максимович, Ю. Федькович, І. Франко, Панас Мирний, М. Рильський, Наталя Забіла та інші. «Слово» надихало багатьох прозаїків і поетів, які створювали численні переспіви твору. Теми, образні варіації, мотиви пам’ятки використовували О. Пушкін, К. Рилєєв, В. Брюсов, М. Волошин, Ю. Друніна, Т. Шевченко, С. Руданський, І. Франко, П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан, А. Малишко, О. Гончар, П. Воронько, Б. Олійник, І. Драч та багато інших. На основі поеми О. Бородін написав оперу «Князь Ігор», М. Лисенко створив музичну композицію «Плач Ярославни». Образи поеми змалювали такі геніальні художники, як В. Васнецов, М. Рерих, В. Фаворський, А. Петрицький, Г. Нарбут, О. Кульчицька. Таким чином, «Слово о полку Ігоревім» увійшло не тільки в скарбницю давньої літератури, але й стало живим надбанням нової літератури, оскільки образи й теми його залишаються актуальними.