Надо сказать, что в начале 19 века, после
проведения в 1803 году реформы в области образования, произошли очень
существенные сдвиги. Теперь в каждом губернском городе были гимназии, в каждом
уездном городе были уездные училища, в сельской местности создавались
приходские училища. Для управления всеми образовательными учреждениями было
создано целое Министерство народного просвещения. Правда был один нюанс, для
крепостных детей были доступны только приходские училища.
Особого внимания заслуживает открытый в
1811 г. Александровский или, как его еще называют, Царскосельский лицей. В нем
учился сам А.С. Пушкин. Кроме того, были открыты еще пять новых университетов:
Дерптский (1802), Казанский (1804), Харьковский (1804), Виленский (1804) и
Петербургский (1819).
Большими темпами открывались училища по
подготовке специалистов в различных областях (технические училища).
<span>Объем выпуска литературы для всех слоев
населения увеличился, книги были доступны по ценам для всех слоев населения. Развивалось
и библиотечное дело.</span>
Император Траян<span> решил прибегнуть к истребительной войне для окончательного подчинения Дакии. В двух походах (</span>101—102<span> и </span>105—107 годов<span> н. э.) </span>даки<span> были разбиты, их главный город </span>Сармизегетуза<span> был взят, большая часть страны была превращена в римскую провинцию со значительным количеством римских колоний.
Поэтому 107 г.</span>
Природно-географічні чинники визначали тип житла й поселення, одяг та їжу, засоби зв‘язку і, зрозуміло, знаряддя праці. Географічні умови суттєво впливали на появу та розвиток міст і торгівлі, на політичне та духовне життя, на побут населення і традиції.
Оскільки термометр винайшли аж наприкінці епохи, людям, спираючись на власні відчуття, доводилось знаходити місця, де клімат був більш-менш помірним та постійно «переїжджати», коли спіткала якась стихія.
Дуже багато залежало і від ландшафту. На рівнинах вони будували села, а пагорби використовували для зведення оборонних споруд, неприступних замків.
Природні рубежі, передусім річки, слугували кордонами між державами. Виходи до морів та океанів, наявність зручних бухт і повноводних річок сприяли розвиткові мореплавства, водного транспорту, рибальства й торгівлі. Основними торговельними шляхами Середньовіччя стали Середземне та Балтійське моря.
Упродовж майже всієї епохи Середньовіччя Західну Європу вкривали дрімучі, непрохідні ліси. Деревина значною мірою замінювала людям залізо, камінь, вугілля, була основним будівельним матеріалом. їстівні дари лісу: дичина, мед, гриби, ягоди, дикі трави тощо — складали основу харчування середньовічної людини.
