Коли похмурі дощові осінні дні змінюються дзвінкими морозами , коли перший сніг обережно лягає на землю , ночі стають довгими , а небо високим і прозорим , ми готові зустріти прихід зими , суворої та сніжної.
Ця пора року по- своєму прекрасна . Це блискучі, під холодним зимовим сонцем ,білі покриви , це перетворені під снігом міста і села . Заснулі до весни дерева гордовито несуть свій сніговий наряд , насунувши на розлогі крони пухнасті білі шапки.
Річки покриваються блакитним льодом , і в цих морозних оковах їм належить чекати першої весняної відлиги , щоб з новою енергією прискорити галасливий біг своїх вод.
Зима – це час спокійної та мовчазної відвертості природи . Вона дрімає в цих холодних обіймах , у тиші і спокої .
Прекрасна зимова ніч , коли на темному небі виникають тисячі яскравих блискучих зірок , чарують ясну і безвітряну погоду , а під ними блакитним покривалом розстеляється багатий сніговий покрив.
[лисиц´а] [-о|-о|=о] 6б.,6зв.,3скл.
гол.<span>[и,и,а]
приг.</span>[л,с,ц´<span>]
дзв.</span>[л]<span>
глуха</span>[с,ц´<span>]
</span>[кружл´айут´] [--о|--о|<span>=о=] 9б.,9зв.,3скл.
</span>гол.[у,а,у]
приг.[к,р,ж,л´,й,т´]
дзв.[р,ж,л´,й]
глуха[к,т´]
Звернення до дитини
Ой люлі, люлі моя дитино
В день і в ночі.
До Бога
Чи ти мене, боже милий,
Навіки забуваєш,...
Звертання до діброви
Ой діброво - темний гаю!
До думи
Думи мої, думи мої
Лихо мені з вами
До світу
Світе тихий! Світе ясний!
Світе вольний, несповитий!
До бабусі
Бабусенько, голубонько,
Серце моє, ненько!
До синів
Сини мої, гайдамаки!
Сини мої! орли мої!
До волхва
Заворожи мені, волхве,
Друже сивоусий!
До України
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно.
ПАРТНЕР
партнер; ч.
(франція.)
ДЕКОРАЦІЯ
декорація; ж.
(лат., від прикрашаю)
Торт (італія)
Це було незабутньо.
Як гарно!
Я зранку сплю.
Оксана вчора була у мене.
Я вже вдома.
Вона класно з'явилася.
У лісі чудово!
