<span>Ой летіть, вітри буйні, зашуміть калиновим гіллям край вікна, розбудіть матір шелестом поривним. І повідайте, вітри, про найменшого сина Миколу, що його не обіймала матір, не виряджала на війну, й що йому наказу не давала материнського. Розкажіть ви, буйні вітри, що живий син Микола, живий-здоровісінький. Тільки сивина рясно вкрила скроні, як паморозь осіння...</span>
<span>Не забув тебе, мати, молодий син...</span>
<span>Мовчи, серце! Стань твердим, як кремінь! Ні однієї сльози з очей, бо сльоза зір соколиний затуманить...</span>
<span>- Де ви, сини мої? Чи діждуся вас? Чи побачуся з вами?</span>
<span>Б'ється калинове гілля, стукає, наче повідати хоче про добру вість, що її принесли швидкі вітри... (А. Шиян).</span>
Хтось повинен відповідати за це
До нас у двері хтось постукав
Щовечора я читаю книгу
Щовечора я допомагаю мамі
Після того як ми пришли додому, мі сіли їсти
Після того як його покарали, він все зрозумів
Незабаром приїхала швидка
Незабаром ми пішли в кіно
Я ні з ким не хочу бачитись
Ми не збіраємося ні з ким сваритися
Книжки- закінчення и основа книжк, книжкою- закінчення ою основа книжк, ковзанах- закінчення нема основа ковзанах, ковзанам- закінчення ам основа ковзан
Війна́ — комплекс заходів спрямований на захоплення чужих природних, енергетичних та людських ресурсів. Війна - складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням суперечностей між державами, народами, національними й соціальними групами з переходом до вжитку засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їхніми збройними силами. Це специфічна форма вияву соціальних відносин, в якій панує збройна боротьба як продовження політики, що підпорядковує своїм цілям усі сфери суспільного життя. Зазвичай характеризується крайньою колективною агресією, руйнуваннями та високою смертністю. Головний інструмент у війні — армія.
За визначенням Клаузевіца, «Війна є продовження політики іншими засобами».
Військові теоретики зазвичай визначають війну як збройний конфлікт, в якому конкурентні групи мають досить рівні сили, щоб зробити результат бою невизначеним. Збройні конфлікти сильних у військовому відношенні країн з розташованими на примітивному рівні розвитку племенами називаються умиротвореннями, військовими експедиціями або освоєнням нових територій; з невеликими державами — інтервенціями чи репресаліями; з внутрішніми групами — повстаннями і заколотами. Подібні інциденти, якщо опір виявився досить сильним або тривалим у часі, можуть досягти достатнього розмаху, щоб бути класифікованими як «війна»[1].
У той час як деякі вчені бачать війну як універсальний аспект людської природи, що походить від предків,[2] інші стверджують, що це всього лише результат конкретних соціально-культурних або екологічних умов.[3]
Відсутність війни називають миром. Проміжним етапом між миром та війною, коли лише демонструють силу або застосовують її обмежено є мілітаризовані міждержавні конфлікти.
У переносному значенні: стан ворожнечі між будь-ким; суперечка, сварка з кимсь; боротьба.
Згадуєш--забуваєш; будуєш--руйнуєш; знаходиш--губиш; журишся--радієш; ненавидиш--любиш; трудишся--лінуєшся, гуляєш; смієшся--плачеш