<span>Ой летіть, вітри буйні, зашуміть калиновим гіллям край вікна, розбудіть матір шелестом поривним. І повідайте, вітри, про найменшого сина Миколу, що його не обіймала матір, не виряджала на війну, й що йому наказу не давала материнського. Розкажіть ви, буйні вітри, що живий син Микола, живий-здоровісінький. Тільки сивина рясно вкрила скроні, як паморозь осіння...</span>
<span>Не забув тебе, мати, молодий син...</span>
<span>Мовчи, серце! Стань твердим, як кремінь! Ні однієї сльози з очей, бо сльоза зір соколиний затуманить...</span>
<span>- Де ви, сини мої? Чи діждуся вас? Чи побачуся з вами?</span>
<span>Б'ється калинове гілля, стукає, наче повідати хоче про добру вість, що її принесли швидкі вітри... (А. Шиян).</span>
⇒ <span>Лексичну помилку допущено в рядку Г (меморіальний пам’ятник).
</span> ⇒ Пояснення: обидва слова мають однакове значення. Меморіал, пам'ятник - той, що слугує для увічнення пам'яті. Тому доцільніше вживати одне з поданих слів. <span>
</span>
за допомогою іменника.Наприклад:зелений ліс-(рід чоловічий(бо ліс - він)(число-однина(бо ліс один)(відмінок-називний бо хто?що?ліс)
Без мови люди не змогли б спілкуватися, ділитися знаннями. Без писемної мови не булоб освіти, книг, і всі надбання минулих поколінь так і не дійшли б до нас. Мова – це засіб їх духовного об'єднання і взаємного впливу. Без мови нема народності, рідна мова найкраще відбиває в собі думки й почуття окремої людини, суспільності всього народу.
